23 февраля для совкових рудиментів і атавізмів в Україні досі чомусь свято.
Так-так, дорогі читачі. Святкують і вітають на різних рівнях. І є в мене, дорогі читачі, підозра: там, де в нас вітають із 23 февраля - там вітають і з 8 марта.
А тепер увага. 23 февраля ніколи не був вихідним днем в Союзі. Ніколи. Ще раз: ніколи.
Тим не менше, "праздник носка и одеколона" був і за поребриком досі є.
Що заважає святкувати "день трех тюльпанов" в Україні за таким самим принципом? Святкуйте без вихідного. Так можна. Перевірено електронікою.
Зараз почую: "Так це ж Міжнародний..." і отето всьо.
Згоден. Міжнародний. День. Боротьби. За. Права. Жінок. Який відзначають, а не підлизуються до жінок раз на рік та пафосно жвиндять різну необов'язкову х*рь про "украшение нашей жизни".
І вихідний у цей березневий день - не міжнародний. Восьмоемартовкині - беріть приклад із двадцатьтретьефевральских. Святкуйте шопопало без вихідного.