Пам’яті Степана Ільковича Хмари. Анекдот
Сама чула, як він колись давно переповідав цей анекдот на узбіччі мітингу в Києві. >>
Суддя, який судив Стерненка, запросто, безкарно виставляє Леніна і Сталіна на публіку.
Портретів і погрудь Гітлера просто так, бо Гітлер комусь подобається, ви не побачите ніде. Ані в Німеччині, ані навіть у Росії.
Може, в когось десь захований, але милуються фюрером потай. Зате Леніна і Сталіна легко демонструють. Сталіна - ладно, а ось Леніни є і в Європі. Не в кожному селищі, як було в Україні донедавна, тим не менше - не соромляться, не бояться.
Хоча Ленін, як казали в моєму дитинстві, перший почав. Я про терор і масові вбивства, окупацію сусідніх з Росією країн, всяке інше гавно, за яке Гітлера таврують і правильно ненавидять.
Причина очевидна: більшовизм не був засуджений на процесі, аналогічному Нюренбергу. Тому суддя, який судив Стерненка, запросто, безкарно виставляє Леніна і Сталіна на публіку. Це його погляди, на які він тіпа має право. За погляди ж не карають ніде в світі... Да?
Ану, пройдіться вулицею Нюренбергу з портретом Гітлера. Чи вголос похваліть його "менеджерські" здібності будь-де, заявивши: то є мої погляди. Довго протягнете без реакції правоохоронних органів? Отож.
Мені хочеться дожити до того дня, коли за Леніна і Сталіна в Україні і світі каратимуть, як за Гітлера.
Сама чула, як він колись давно переповідав цей анекдот на узбіччі мітингу в Києві. >>
Ініціативу перейменування Повітрофлотського проспекту на проспект Повітряних Сил підтримав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. >>
Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння. Цe рішeння нe має нічого спільного з законом і дискрeдитує важливий процec дeколонізації топонімії. >>
Однією з опор рашизму - ідеології, що є основою російської агресії проти України є нацизм. Для обох ідеологій спільними є віра у вищість власного народу над іншими і відтак його право вирішувати їх долю >>
До всіх, хто переймається прахом Ватутіна, який безпосередньо під демонтованим пам`ятником: питання поховання царського міністра-україножера Столипіна на території Лаври навіть не піднімалося. >>
Пам’ятники мають асоціюватись у народа з власною історією, з власними перемогами на фронтах, в культурі, науці. Пам’ятники мають створювати сакральне поле в наших містах і бути дороговказом для наших дітей. Пам’ятник чужинцю – це не пам’ятник, бо ми не пам’ятаємо цих людей, це ідеологічний маркер. >>