Непомічені слова Путіна

Майже непоміченими залишились слова Путина про "проект Украина" - як раніше мало хто правильно оцінював його вислови про "подаренные земли", "уничтожим государственность",  "один народ" та інші "геополитические катастрофы" тощо.

А між тим він гарантував собі перебування при владі до 2036 року і робить такі заяви, бо має на ці роки чітку мету - таки зруйнувати нашу державність, не приховуючи ненависть до її незалежності.

Москва тричі жорстко проборкувала Україну, і Путін прагне стати в один ряд з монархами Петром І та Катериною ІІ і червоними монархами Леніним та Сталіним.

Колись цар Петро гібридно окупував Гетьманщину і фактично припинив самоврядування козацьких земель, а прозрівший гетьман Мазепа не був підтриманий народом, який в результаті став управлятися принизливою "малоросійською колегією";

цариця Катерина продовжила наступ імперії знищенням Січі та закріпаченням населення, яке забуло Батурин та втратило спроможність битися за права як в часи гетьманів  Хмельницького, Дорошенка та того ж Мазепи;

УНР теж не була підтримана народом і на десятиліття постала влада червоних "слуг народа", з відповідними наслідками змалоросійщення та ментального каліцтва, які ми маємо честь спостерігати досі.

Російський порядок завжди перемагав українську звитягу, і це прекрасно усвідомлює Путін, який в 2014 почав діяти за випробуваним століттями сценарієм, вбиваючи та дискредитуючи одних українських лідерів і засипаючи золотом інших представників зрадливої малоросійської "еліти".

Як цього можна не усвідомлювати і продовжувати плекати наївні сподівання на "домовленості" з черговим московським тираном - чи найголовніша проблема сучасного українського державотворення та велика помилка "нових ліц" задобрити Кремль політикою "какая разніца".

Помилка, яка подекуди вже перетинає межу злочину.