Що не так із «проривними» домовленостями ТКГ в Мінську

Хотілося б почути від влади і безпосередніх учасників переговорів у Мінську більш розгорнуту інформацію про консультативну раду, яку домовилися створити на ТКГ в рамках політичної підгрупи (ідеться про домовленості 11 березня – “Н”).

Ця підгрупа розглядає питання модальності майбутніх, можливих регіональних виборів і амністії. Очевидно, що єдині консультації тут важливі з Верховною Радою, яка має приймати відповідне законодавство, й українським суспільством, враховуючи чутливість теми.

З ким і на яку тему збираються проводити ці консультації?

З РФ? Це виключено, це буде розцінюватися як втручання у внутрішні справи України. Давайте тоді проконсультуємо Держдуму щодо дикості їх змін до Конституції про обнулення Путіна.

З ОРДЛО? Тоді це реалізація багаторічного сценарію Кремля, який шантажував і підштовхував Київ до неприпустимих прямих переговорів з так званими “республіками”.
Прямі переговори – це легітимізація “республік”, їх “влад”, і це підтвердження наративу Москви про “внутрішній громадянський конфлікт”.

Тому, очевидно, ці домовленості потребують роз‘яснення і широкого інформування, яке зараз не отримують ЗМІ, суспільство, та й самі парламентарії.

Щодо інших підсумків зустрічі, то важливі, безумовно, домовленості та просування в темі звільнення заручників.

Але більше непокоїть, що на фоні загострення на фронті, а про це в підсумковому комюніке – жодного слова, навпаки, готуються нові ділянки для розведення. Також ні слова про невиконані ВСІ рішення грудневої нормандської зустрічі: ні про визначення дати припинення вогню, ні про сталий режим тиші.

Щодо відкриття КПВВ. Нагадаю, КПВВ “Золоте” Україна відкрила 31 березня 2016 року, блокували її відкриття РФ і бойовики ОРЛО. Вже тоді вони висунули як умову паралельне відкриття КПВВ в Щасті. Але наші військові були категорично проти такого сценарію й надавали чітку аргументацію ризиків для безпеки в разі відкриття КПВВ поблизу ТЕЦ у Щасті.

Цікаво, зараз позиція військових і безпекова ситуація змінилися, щоб змінити наші директиви і бачення ситуації з пунктом перетину в Щасті?

І, звичайно, насторожує та радість, з якою так звані “міністри республік” кричать про домовленість про прямі переговори з Києвом в рамках спеціальної ради… І те, що знову українське суспільство і ЗМІ дізнаються про домовленості в Мінську спочатку з російських пропагандистських ЗМІ, й тільки за кілька годин з’являється скупий реліз від України.

Ірина Геращенко, Facebook, 12.03.2020