Українська дилема Трампа
Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа. >>
Не може бути, що в якомусь середовищі українська мова звучить краще, а в іншому - ні
10:06,
08.02.2020
“Нам дуже подобається писати українською мовою, виробляти продукт українською. Але україномовний продукт поки не так добре продається, як хотілося б”.
“Знайти тональність української мови, щоб глядач його сприймав, досить непросто. За нашими спостереженнями мелодрами українською мовою виглядають гірше, ніж комедії”.
“Продукти у весняному сезоні ми зробили російською мовою, тому що український складніше дається для цього жанру”.
Топові цитати з вчорашньої презентації керівництва каналу 1+1, які офіційно і без жодної тіні сумління заявили, що генерувати контент російською мовою — це нормально, доцільно і, звісно ж, вигідно.
Одним з аргументів, що це виправдовує, називають те, що українська мова непридатна для мелодрам, а найкраще українською “йдуть” комедії. Насправді ж, якщо якість продукту бажає кращого, байдуже якою мовою його знімають.
Така мовна політика телеканалу — серйозна загроза нашому інформаційному середовищу. Про яку інформаційну безпеку можна говорити, якщо топ-керівництво популярного українського каналу, що транслює свої продукти на велику аудиторію, так просто може “аргументувати” використання російської у своїх продуктах. І навіть не приховувати, що вагома цьому причина — дистрибуція продукту в країни постсовєцького простору, зокрема, в Росію.
Тобто керівництво каналу вважає, що орієнтувати свої продукти на країну, з якою у нас вже шість років триває війна, — нормально. Що виправдовувати це міфічною тональністю і незвичністю використання української мови акторами — нормально. Що “підгон” образу українського глядача під любителя російськомовного контенту виправдовується успішністю бізнес-моделі.
Окремої уваги заслуговує збірний образ глядачок каналу у вигляді Антоніни, для якої “1+1 — це і є чоловік Антоніни. Це опора, надія. Це той, від якого вона хоче мати дітей”. Складно коментувати узагальнення українських глядачів до образу такої людини. Це приниження образу українських жінок.
У 2000-х роках популярним був міф, запущений Кремлем, що дублювати фільми в кінотеатрах українською не треба, бо на таке глядачі не будуть ходити. Цей міф був зруйнований, і щотижня сотні тисяч українців по всій країні дивляться драми, блокбастери, фільми жахів, екшени, комедії у кінотеатрах з українським дубляжем — і все чудово.
Не може бути, що в якомусь середовищі українська мова звучить краще, а в іншому ні. Це інфантильна вибірковість, яка стосується не лише бізнесу, грошей чи бажання охопити великі аудиторії. Це про тотальну зневагу до всього українського, і чергове підтвердження комплексу меншовартості. Не треба прикривати власну неспроможність шовіністичними аргументами про тональності мови.
Каналу варто переглянути свої пріоритети. Такої “опори і надії” українцям не потрібно.
Плакат Andriy Yermolenko
