Не росія, а московія; не росіяни, а москалі
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Але ви ж, мабуть, чекаєте, що скажу я особисто.
Правду кажучи, мене було заціпило від болючих відкриттів останніх кількох днів. Але зовсім не зламало, як би того не хотілося запеклим друзям.
Я розумію, що багато, дуже багато наших читачів зараз у ступорі і не знають, як їм реагувати. Тим паче звідусіль лунає гучне і дружнє «зрада».
Так, на превеликий жаль, ця історія з продажем прав російському видавцеві була подана полум’яними коментаторами саме у контексті зради, і це підняло просто гігантську хвилю негативу в нашому середовищі. А це підриває ринок зсередини і вигідно лише ворогу. Це дуже прикро. Тому що поглибило травми і так травмованого суспільства. Тому що наші автори та вся команда видавництва - достойні люди і точно не заслуговують на таку агресію в їхній бік. І я глибоко вдячна кожному з них за витримку.
Так, я трималася думки, популярної у міжнародній видавничій спільноті, що видавничий світ - то насамперед світ ідей, для яких нема кордонів. Дякую за підтримку вірменському видавцеві Армену Мартиросяну, який розуміє, про що я. І так, я вважала і вважаю, що прагнення російського видавця в умовах тотальної антиукраїнської пропаганди видавати українських авторів - це вчинок, гідний поваги. І МІФ - це блискуче видавництво, хоч і російське. І за книжковою лінійкою ми дуже подібні. І я вважаю, що краще експортувати свій інтелектуальний продукт, ніж імпортувати чужий.
І ще я вважаю, що в країні, яка є нашим ворогом, все одно залишаються люди, які ще можуть змінити мову ненависті на мову адекватності.
Я не хочу опускатися до: «оцим всім можна, а нам ні». Але це лицемірство «праведників» у країні, яка і досі наводнена російськими товарами, книжками і сенсами, просто зашкалює.
Найбільше розчарування - розчарування в собі. Я розчарована тим, що не до кінця зрозуміла, що таке ця гібридна війна, і як легко ти можеш стати знаряддям маніпуляції.
Дуже дякую всім за отриманий досвід.
Мене це дуже зміцнило. Я позбулася залишків інфантилізму - коли так хочеться, щоб тебе всі любили. Бо ти їх любиш.
Мені не треба, щоб мене любили всі. Мені досить тих, хто не зрадив.
Минулого року тоді постійний представник України в ООН Сергій Кислиця запропонував офіційно іменувати країну-агресорку не росією, а повернути їй історично законну назву — московія. >>
Мабуть, захмарним цинізмом буде твердження про те, що чим більше українських дітей зачепить ця війна з росіянами, тим довшим буде той відрізок часу, якого нам повинно вистачити, щоб повністю відхреститися від росії. >>
18 жовтня 2025 прес-секретар Білого дому пані Керолайн Лівітт звернулася з відозвою, в якій є така фраза: «Президент США сказав обом сторонам: війна триває занадто довго, занадто багато невинних людей загинуло. >>
Наприкінці 40-х років минулого століття в Україні народилася щемлива й харизматична пісня «Вчителько моя» Андрія Малишка та Платона Майбороди. >>
У цьому був весь Андрій, онук кулеметника Української Галицької Армії, племінник воїнів УПА. Все своє молоде життя він готувався до боротьби за незалежну Державу. І готовий був покласти за це своє життя. >>
Бо ми, Українські Націоналісти, та й загалом Українці, можемо бути Друзями і Побратимами, а можемо бути страшними недругами, які спитають за окупації, знущання, пацифікацію тощо… >>