У нас всі постійно проти чогось, вже якось час бути за

Сьогодні російський представник з трибуни Ради Безпеки ООН вчергове збирається розповідати про утиски російської мови в Україні. Ну, щоб зрозуміти рівень цих утисків, достатньо пройтись центром Києва та на власні вуха почути, як в нашій столиці по-звірячому пригнічують російську на побутовому рівні. 

Але я не про це. Сьогодні представник Росії буде говорити російською мовою. Тому що ще при створенні ООН в 1945 році Статут було видано в тому числі й російською, а в 1946 році вона стала однією з офіційних мов поважної організації. Але ж час минає. СРСР, який був засновником ООН, вже не існує. І чим, скажіть, російська досі так важлива? Чому, скажімо, не польська, німецька чи, наприклад, хінді? Чи не прийшов час передивитись цю систему? Можна і більш глобально, можна поговорити і про систему Ради Безпеки, і про право вето, але ж якщо всіх так цікавить мовне питання, можемо розпочати і з нього.

МЗС зараз активно просуває різні ініціативи по ствердженню української мови та транслітерації. Успішною виявилася, наприклад, наша кампанія #KyivNotKiev. Працюємо над правописом інших міст. Так само пригадую, як в 2014 році вирішили проводити засідання в ГУАМ англійською, а не російською. Нас підтримали. Можемо, власне, і ООН нашу мову в якості офіційної запропонувати.  А що, Україна теж засновник.

Насправді часи дійсно змінюються. І якоїсь визначальної ролі російської мови в архітектурі міжнародних відносин я сьогодні не бачу.

І це я ще мовчу про російський цинічний маневр провести це засідання і за декілька днів перед нашими виборами, і буквально напередодні п`ятої річниці #MH17.

А всіх нас щиро вітаю з тим, що наш мовний закон сьогодні вступив в дію.

Щоб зняти зайві питання та розставити крапки над і: я не проти жодної іншої мови, я тільки за. За українську. Врешті-решт, у нас всі постійно проти чогось, вже якось час бути за.

Павло Клімкін, 16.07.2019 року, Фейсбук