Власне, нічого нового – знову менша частина країни обирає собі президента. Передвиборча риторика, яка всі ці місяці заполонила все – від бордів до листівок, від газет до телебачення –виокремила чотири типи кандидатів у президенти - зафіксувала цей факт Зоя Казанжи для видання Опіньон.
Перший тип – нові люди, які ніколи не були у владі й не асоціюються з корупцією та високими тарифами.
Другий тип – кандидати, які мають проєвропейські погляди, представники демократичного табору.
Третій тип – кандидати проросійського напрямку, представники колишніх регіоналів.
Четвертий тип – кандидати, які використовують соціалістичну риторику, обіцяють зниження тарифів, цін, квитків – усього.
Поки я пишу ці рядки, кандидат у Президенти України Володимир Зеленський отримує найвищий відсоток за результатами національного exit poll – трохи більше 30, і гарантовано виходить у другий тур виборів разом із Петром Порошенко та його 18 відсотками.
Камера «1+1» показує неймовірну радість кандидата Зеленського, який у штабі обіймається з дружиною і друзями, бере мікрофон і вітає всіх. А ви б не тріумфували, якби ще три місяці тому навіть не збиралися йти в політику?!
Петро Порошенко, Президент України, дякує виборцям, розповідає про демократичність нинішнього виборчого процесу – стоїть на фоні в тон його передвиборчих плакатів.
Потім Зеленський виходить в ефір, і бідна Алла Мазур отримує чергові п’ять хвилин ганьби. Бо найрейтинговіший кандидат кривляється й тішиться своєю радістю. Видно, що від ситуації він чманіє. Актори – люди чутливі й емоційні. Намагається розмовляти українською мовою, потім переходить на російську. Бідкається, що не переміг у першому турі, а розраховував. Запевняє, що з Юлею Тимошенко ні про що не домовлявся, але буде радий, якщо її виборці підтримають його у другому турі. Сміється, махає руками, щезає з екранів.
Телеведуча Алла Мазур ворушить руками папірці, намагається бути професійною.
Отже, Зеленський. Голосування за нього ірраціональне й емоційне. Емоцію виборців перебити складно. Особливо на тлі сьогодення.
На тлі корупційних скандалів і непритягнення до відповідальності винних людська ненависть до чинної влади зашкалює. Аргументи на кшалт розмежування відповідальності різних гілок влади не спрацьовують. У країні, де начальник департаменту міністерської структури поводиться, як бог, Президент тим більше впливає на всі гілки влади. Зокрема, і не лише авторитетом.
Шалений результат Зеленського – вирок нинішній системі. І вирок цей, на превеликий жаль, виносять люди з пам’яттю рибки гуппі. Ті, хто не розуміють і не хочуть розуміти, що результат позасистемного Зеленського базується якраз на старій системі. Її уособлюють ті, хто п’ять років тому програв.
У разі, якщо Зеленський таки переможе 21 квітня, ми побачимо багато старих персонажів на високих державних посадах. Персонажів із тими самими корупційними й бандитськими шлейфами.
Подивіться на попередні результати голосування в розрізі регіонів – Схід і Південь тотально голосували за Зеленського. На Сході й на Півдні завжди голосували за представників регіоналів, за тих, хто уособлював собою російський вектор – «мыжебратья». І ці ж люди голосували 31 березня за Зеленського.
Західна Україна в неділю зранку йшла в церкви, а потім додому. У Закарпатті – найнижча явка. Західна Україна найактивніше їде з країни.
Популістська риторика починає захоплювати світ. «5 зірок» в Італії. Трамп у США. Але наш приклад досить унікальний. Ще ніколи, у жодній країні світу, на жодному етапі виборчих перегонів не перемагав кандидат, який був присутній у виборчому процесі лише віртуально. Посередництвом героя серіалу Василя Голобородька – телевізійного президента багатостраждальної країни. Ще ніколи люди самі не платили за передвиборчу агітацію кандидата – купуючи квитки на його виступи.
Попереду другий тур. У цьому часовому проміжку ми побачимо багато цікавого – власне, уже скидаються маски, уже домовляються й мобілізуються ті, хто мріє тріумфально повернутися.
Ми не знаємо, хто таки переможе остаточно. Наскільки зуміють мобілізуватися електорати кандидатів. Хто й коли ввімкне мозок. Куди перетечуть симпатії виборців.
І може статися так, що нічого хорошого для тих, хто тут живе, не буде. Ми можемо знову бути відкинутими на роки. Якраз це зрозуміло найкраще.
Поки що серіал «Свати» перемагає фільм «Кіборги».
Зоя Казанжи для видання Опіньон