Поможи нам, ізбави нас вражої наруги
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
У надзвичайно емоційній темі жахливого вбивства Катерини Гандзюк прокуратура завершила важливий етап – оголосила підозру голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру, що є членом партії Юлії Тимошенко.
Згадувати партійність було б несуттєво, якби за два дні до оголошення підозри в прокуратурі його поспішно не викинули з рядів Батьківщини, рекомендувавши подати у відставку. Звісно ж за власним бажанням.
На мою думку, цим рішенням, задовго до суду, Батьківщина ніби вже визнала провину свого однопартійця у вбивстві Катерини Ганзюк.
Водночас, генеральний прокурор оголосив, що слідство не отримало доказів, щоб звинувачувати голову ОДА Херсонської області, чим прокуратура спростувала численні чутки і навіть звинувачення, що перед тим лунали і на його адресу.
З точки зору політтехнолога перебіг цієї справи можна буде розбирати в майбутньому, як типовий приклад «розтягування відповідальності» для мінімізації неминучих репутаційних збитків.
Бо для більшості виборців не важливо, що слідство не підтвердило звинувачень голови ОДА. Для тих, хто вирішив розтягнути звинувачення на своїх політичних опонентів, це був майже безпрограшний варіант. Адже міфологія частини невдоволених на їх користь: владі не можна вірити, а значить всі вони одинакові, значить хочуть «відмазати свого».
За подібними розмовами якось у тінь відійшла тема кадрової політики Юлії Тимошенко. А про це варто поговорити, бо на мій погляд вона жахлива. Бо поруч з ідейними шістдесятниками, які колись були в БЮТ, поруч з хлопцями, які дивом вижили на Майдані у буремні революційні часи, Юлія Тимошенко притягнула до влади цілу плеяду таких персонажів, про яких тепер має шкодувати не лише вона, але й ціла країна.
Пригадаю лише декого з них:
Володимир Олійник – народний депутат БЮТ у ВР 5 скликання, а пізніше поплічник Януковича, який нині вимушено переховується в Москві, де очолює так званий "уряд у вигнанні";
Віктор Лозинський – народний депутат БЮТ у ВР 6 скликання, засуджений за вбивство людини, що ризикнула полювати у його приватних лісах;
Олександр Шепелев – народний депутат від БЮТ у ВР 5 і 6 скликання, підозрюється в організації вбивства полковника міліції, що став на перешкоді банківським оборудкам. Після чергової втечі з під варти, нині перебуває в СІЗО;
Павло Лебедев – народний депутат від БЮТ у ВР 5 скликання, який пізніше став міністром оборони за Януковича й запам'ятався остаточним розпродажем зброї ЗСУ, нині переховується мабуть у Москві.
Надія Савченко – народний депутат, N1 Батьківщини у ВР 8 скликання, яку підозрюють у підготовці військового перевороту та організації масових вбивств. Нині перебуває в СІЗО.
А от тепер ще й Владислав Мангер…
Вже й не знаю як інші, а я після таких кадрових помилок більше б не довіряв Юлії Володимирівні ставати біля стерна не те, що всієї держави, але й навіть власної партії. Адже ціна такої кадрової політики може виявитись надто високою для країни.

На фото Владислав Мангер і Юлія Тимошенко. Джерело фото.
Нині, через понад два століття після появи на світ Тараса Шевченка, ми розкриваємо нові подробиці з його життя і творчості — нарешті дивимося на його постать своїми, українськими, очима. >>
Для нас це абсолютний джекпот. Іран - це ключова шестірня у машині російського терору. Вони клепають "Шахеди", які летять на наші міста, і передають Москві балістику та технології. Фізичне знищення іранського ВПК означає, що російська логістика одномоментно втрачає свого головного донора. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Дванадцять років відділяють нас від Революції гідності, що стала апогеєм спротиву авторитаризму в незалежній державі. >>
Вся система «Азову», починаючи від підготовки особового складу і планування операцій, закінчуючи забезпеченням своєчасної медичної допомоги пораненим та великою інфраструктурою довкола підрозділу, побудована саме за цією логікою — життя та здоров’я особового складу є нашою головною, найбільшою цінні >>