Я ще добре пам’ятаю ті часи, коли відпочинок в Греції вважався дорогим і фактічєски елітним (Європа, віза, ціни…). А тому самі греки, плюючи на своє історичне ставлення до сусіда, самі активно їздили на турецькі курорти: бо там було дешево…
Потім бабахнув 2008 рік, криза, німецькі кредити, грецькі податківці на вертольотах вичисляли хати з басейнами хитрих співвітчизників, що не платили податків...
У бонусі опинився турист: Греція стала доступною, ми відкрили для себе чисті і пусті пляжі, доброзичливих і повільних людей, мусаку і дзадзики, густе і незабутнє кікладське фермерське вино у пет-пляшках за скромні гроші, - та оцю абсолютно автентичну і неповторну грецьку нєгу і безмятєжность, що охоплюють кожного зустрічного густими клубами лінощів і здорового пофігізму…
Турки ж міцно тримали в руках бюджетний профіцит і внутрішні інвестиції, зростаючі зарплати гнали ціни догори: ситуація виглядала дзеркальною.
А нині дивлюся на курс турецької ліри, читаю погрози Ердогана Трампу - і розумію, що скоро знову будемо згадувати смак кебабів…