Не боюсь протягів і взимку чоботи взуваю на босі ноги

Ульяна Супрун спростовує міфи і багато хто з цього активно жартує.

Але, якщо задуматися, ми, посеред 21 сторіччя, в центрі Європи напхані тими «лікарськими» забобонами по саме горло.

Колись один мій товариш, який зараз живе і працює в Відні, а сам з маленького містечка в Білорусі, сказав після чергової відпустки додому: - Знаєш, ніде так активно не лікуються народними засобами, як у нас, у вас – взагалі на території колишнього Союзу. Кажу батькам, що ромашка не допомагає від простуди, а м’ята від безсоння, але вони не чують, все одно вперто труть картоплю, прикладають кудись. От що з цим робити?

Я знаю, що зараз скажуть про недоступність лікування і дорогі ліки. Але так було завжди. І 30 років тому, і зараз. І культура відповідальності самим за своє здоров’я все ніяк не може прижитися в нашому мозку.

Я подумала і написала свої «лікарські заповіді»:

1. Я – за щеплення. Звичайно, якісна вакцина. Звичайно, контроль здоров’я. Моя донька і всі мої онуки прищеплені. Все за графіками, як і має бути;

2. Коли у мене болить горло, я завжди п’ю холодне. Ніколи не п’ю гаряче, навіть тепле. Уявляю собі, що там, в горлі, рана і її не варто заливати гарячим окропом. Мої онуки п’ють воду з холодильника практично від народження;

3. Я навчилась надягати захисну пов’язку, коли виходжу з дому з ознаками простуди чи інфікування. Я знаю, що це ок, але на мене завжди звертають увагу люди. Якось я на конференцію прийшла в масці - жартували, звісно;)

4. Я практично не їм перші страви – все те, що потрібно їсти ложкою. Жива, проблем зі шлунком не маю;

5. Я ніколи не вживаю ліки, які радить хтось. Навіть якщо ці ліки «допомогли всім-всім» до мене. Навіть якщо то «звичайні» пігулки від головного болю;

6. У мене є досвід звернення до лікаря в Канаді. Довго боліло горло, я пішла на прийом (у мене є страховий поліс, який я оформляю кожного року – для Канади і для Європи – останній отримую безкоштовно – бонус від мого банку). Сиділа довго в черзі, в Канаді це нормально, якщо не ургентний випадок. Молода лікарка провела мені детальне обстеження, про все розпитала, виписала рідину, яку мені виготовили в місцевій аптеці – полоскалка для горла. Рівно доба знадобилась, щоб полоскалка вилікувала мені горло;

7. У мене є лише два лікарі, які супроводжують мене довгі роки – це стоматолог і гінеколог. Зараз вирішую, з ким із терапевтів буду підписувати контракт. Тому цікавлюсь фахівцями в Києві – я тут працюю. І я рада що МОЗ попіклувався про неважливість реєстрації при виборі сімейного лікаря;

8. Я періодично користуюсь якимись порадами з народної медицини. Наприклад, коли пару років тому мене вкусила оса, то місце укусу змазувала типу оцтом. Не пам’ятаю, чим, якщо чесно - щось таке нагуглила. Але коли ступню роздуло і я поїхала в лікарню, то перша призначена мазь і таблетки вирішили мою проблему за кілька годин. Після таких випадків я в черговий раз обіцяю собі ніколи не валяти дурника, а одразу звертатися до лікарів;

9. Я не боюсь протягів, спокійно сиджу на холодному, взимку чоботи одягаю на босі ноги – від такого я не хворію ніколи. Я хворію, коли втомлююсь. Таким чином організм сигналізує, що треба зупинитися. Завжди, коли починається, простуда, намагаюсь нікуди не ходити. Я тоді багато сплю і багато п’ю рідини кімнатної температури;

10. Моя мама любить лікуватися тими медичними препаратами, які радить їй телевізійна реклама. Тому я дуже рада, що реклама лікарських засобів зникне з телевізійних екранів.

Зоя Казанжи