Мовне питання на Закарпатті й у Сінгапурі

Підтримка Закарпатською обласною радою угорської мови (фактично всупереч державній) – значно загрозливіша, ніж може видатися на перший погляд. Адже мова йде не про сьогоднішній комфорт мешканців, а про тривалі стратегічні інтереси та пріоритети держави.

Державна мова – це елементарна частина ДНК нації, що не повинна видозмінюватися в залежності від примх окремих етно-спільнот.

В Сінгапурі, як відомо, державна мова – англійська, в силу історичних обставин. А друга – китайська класична. Саме Лі Куан Ю, з великим потугами й несамовитою боротьбою, свого часу здолав відцентровий мовний сепаратизм і домігся - і того, що Сінгапур сьогодні говорить англійською, і того, що китайська – саме класична, а не діалектна. Це допомогло зберегти “сінгапурську ідентичність”, стабільність, та помірковану культурну моногамію в цьому строкатому і далеко не найспокійнішому регіоні планети.

І от коли Лі Куан Ю вже був на пенсії та не впливав на рішення уряду, той самий уряд вирішив лібералізувати мовну політику, і (всього-лиш) дозволити мовлення на діалектних китайських мовах по місцевому ТВ. Хай, мовляв, старички порадуються на схилі років, подивляться серіали рідною кантонською чи на хок-к’єн.

І тоді старий Лі Куан Ю, вдяг костюма, поїхав до уряду, і сказав: “Тільки через мій труп!”. І це помилкове рішення було скасоване.

Лі Куан Ю був мудрий стратегічний дід. Він чудово розумів, що з таких “малесеньких, дрібних та незначних” речей розпочинається руйнування основ, і невдовзі його годі буде спинити.

Джерело