9 травня ц.р. українська влада вкотре продемонструвала відсутність стратегічного перспективного мислення, політичної волі та уміння перегравати Росію на власному, українському політичному полі.
Констатуючи, що "Безсмертний полк" є пропагандистською підривною акцією Російської Федерації українська влада не лише не чинила перешкоди для її проведення, а в ряді регіонів України фактично стала на сторону російської п"ятої колони.
Це не перший подібний прокол. Трохи менше року тому українська влада не змогла нічого протиставити окрім захисту у вигляді поліцейських кордонів учасникам організованої Московським патріархатом церковної ходи за мир під час війни.
Це гостро порушує питання про бездіяльність не лише керівництва правоохоронних органів і спецслужб, але також і політичного керівництва України, керівництва міністерства інформаційної політики тощо.
Україна має переглянути своє ставлення до радянської політичної та історичної спадщини, відмежувавшись від усього тоталітарного та пропагандистського.
Варто відмовитися від заідеологізованих і невиправданих ні з точки зору історичної достовірності, ні з точки зору моралі радянських свят, включно з так званим святом День Перемоги 9 травня.
Варто повністю переосмислити зміст цієї дати. Українські громадяни мають пам’ятати про загиблих у всіх війнах та конфліктах. День пам’яті 8 травня (дата, яку вшановують багато інших європейських народів), а не День перемоги - це має бути гуманістичний підхід України напротивагу мілітаристичному заполітизованому підходу Російської Федерації.
Пам’ять про загиблих – священна і вічна. Свято перемоги - всього лише ідеологія, яка не може бути вічною.
Україна також має йти далі шляхом люстрації, боротьби з колаборантами та російськими посіпаками. Інакше російський реванш в Україні буде неминучий, що, власне, і засвідчило "свято" побиття справжніх ветеранів та патріотів України 9 травня 2017 року.
Джерело