Два тижні тому один знайомий емігрував у Польщу всією сім’єю. Хоча в Україні у нього був весь набір успішної, як на свої роки, людини – власне житло, автомобіль, хороша робота, відпочинок декілька разів на рік і т.д..
Інша близька мені людина згортає бізнес і готується до виїзду в Штати, щоб, можливо, там почати все з початку.
Ще одна близька людина, яка багато років віддано працює на держслужбі, розповіла, що минулого тижня з його підрозділу пішло двоє толкових людей, які вели важливі проекти. Бо зарплата на рівні касира супермаркету не мотивує на звершення на благо держави.
Мій добрий знайомий Павло Розенко каже, що економіка Україна пройшла дно і почала рости. Щоправда, він те саме говорив ще 2 червня, але якщо спитати будь-кого з бізнесменів, окрім хіба Іванчука, Грановського і Порошенка, він скаже, що наша економіка кожного тижня пробиває нове дно.
А тим часом Польща в найближчі роки готова прийняти два мільйони українців. Це означає, що і з вашого оточення по одному почнуть зникати люди, які ніколи не думали про еміграцію. Хтось відправить дитину вчитися в польський університет, бо це дешевше. Хтось втомиться за 150 євро працювати тут головою і поїде туди трудитися руками за 600, як це вже було в 90-х. А хтось просто захоче жити в нормальній країні, з нормальними дорогами і лікарнями.
Таким чином, за пару років українська мрія перетвориться з «освіта – робота – квартира – дача – машина – депозит в банку» на «загранпаспорт – вивчення мови – гроші на перший час – еміграція». А років за 10-20 Україна буде нагадувати нинішнє село, у якому навіть за великі гроші ти не знайдеш людину, яка може порубати дрова. Бо всі здорові мужики виїхали в міста, або на заробітках по світу. А в селі залишилися самі пенсіонери, інваліди і пияки.
Вишиванка — наша національна святиня. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. >>
Ми одягаємо вишиванки з певним душевним трепетом і любов՚ю, з гордістю і повагою – це для нас символ української нації, нашого славного роду, наших давніх традицій і нашого сьогодення. >>
Радіти можна і необхідно, щоби в час страждань і випробувань відновлювати власні духовні сили, прагнення і бажання жити, боротися і не здаватися. Радість – це не гучний сміх чи галасливі вечірки. Радість може проявлятися скромною усмішкою, світлом чи блиском очей, ніжною піснею >>
Ніяких перемовин путін не планує. Він буде перти, поки за травень-жовтень ЗСУ не попалить його бронетехніку і упакує в мішки ще тисяч 200 його орків. Є політика левів. Є політика лисиць. Але ніколи не була ефективною політика страусів, які засунули голову в асфальт. >>
