У цій краіні страшно бути героєм і геть не страшно красти

Країна зміни дискурсів і інфорприводів. 

У цій краіні страшно бути героєм і геть не страшно красти. 

За тобою неодмінно поплачуть в разі чого – від кількох годин до двох діб, в залежності від впізнаваності. 

З тебе, в разі чого, покепкують і посварять тебе, з легкістю вклавшись у ті ж терміни. 

Країна визволяє Савченко, зодягнувшись в футболки з її обличчям, ховає героїв, виставляючи свічки на авки, сварить Авакова, лайкає Авакова, б'ється в істериці над зрадою Савченко.

Країна рахує цукерки Президента, виходить на лгбт-парад, розбирається з заводами Президента, похвилюється за поліцейських, яким важкувато буде захищати геїв, шукає правди в заявах Савченко, рахує залпи під час перемир'я.

Країна захоплюється англійською Президента, нетеплий прийом Путіна розбавляє стогоном за провалом поліцейської реформи, свариться за мову, дозволяє мову, забороняє язык, говорить про плюралізм, закликає до диктатури, рахує гроші на школу, шукає відра з бензином і місце, в якому найкраще наступити на пожежний шланг.

Країна дивується статкам чергового корупціонера і переходить від «правильно зробили, тре було спалитьвсіх»до самопідпалу, забуває про самопідпал і бензин, отримує ляща від Лещенка…

Країна хвалить добровольців, заглядає у чорну бухгалтерію партії, рахує вартість білизни чиєїсь коханки і вартість рюкзака президентової дитини, засуджує добровольців, безкінечно розбирається кому вигідно, а кому ще вигідніше і...

…І одразу забуває, про що думала і чого прагнула вчора. 

А в затишних рестораціях, віртуозно вправляючись з ножем для риби, одні і ті самі люди вирішують – про що сьогодні думати країні. Населення із задоволенням захаває народжені за річковою фореллю інформприводи.

Хтось із тих, кого необхідно злити, щоб забезпечити видовища, понервує півдоби і спокійно засне – злодіїв забувають так само швидко, як і героїв. 

Недодумане, недопережите, неусвідомлене. Загодована новинами і зливами, в режимі постійного пошуку хто винен і хто порішає. 

Збентежена і розбурхана, дезорієнтована фоновими шумами, країна навпомацки йде в наступний день, готова вибухнути черговою революцією або на крайняк – виборами. 
І так хочеться їй сказати: відпочити б тобі, країно! Ну візьми відпустку, відключи телефон, переключись, не хавай шопопало!

Любити себе, країно, почни. Любити і поважати.