Мій Ступка

Мало хто знає, що Богдан Ступка озвучував фільм «Пейзаж після мору» про Джеймса Мейса.

Я була не в захваті від цього фільму, бо якось сучасний горілкомор на селі перебив тему голодомору.

Та ще там поставили мене консультантом, а самого тексту не показали. От і прозвучало, що Богдан Сильвестрович читав уривки з міфічного щоденника, а не зі статей, опублікованих з газеті «День».

Але як він читав Мейса! Ніколи не зітреться враження від його голосу, сповненого тривоги і болю.

Ми часто бачилися з Богданом Ступкою у Львові, бував він у моєму домі, «засідали» разом у легендарному львівському «Комарику» - театральному генделику. Було одне коло, одні друзі.

У Києві рідко. Але він прочитав мій роман «Андрій Первозванний» і гаряче підштовхував щось робити.

Він хотів зіграти у фільмі Апостола Андрія. Не сталося та й не могло статися, не з моїми фінансовими потугами та впливом.

Та ось нещодавно у своєму виступі Юрій Щербак заговорив про цей фільм, як про нагальну українську потребу і мені защеміло.

А може якось… Колись… Та уже без Богдана Ступки...