Революція в «УМ»: новий сайт

10:10, 05.07.2016
25 років — це ще не 100, але вже й не п’ять. Чвертьстолітній ювілей щоденної газети — це 5076 номерів, сотні зіркових авторів, десятки тисяч шпальт текстів, сотні тисяч статей, заміток, інтерв’ю, нарисів, фотографій, карикатур, листів тощо. Це ціле життя країни, описане й надруковане на сторінках формату А3. Це історії людей, які цю країну створили, збудували і продовжують зміцнювати. 
 
 
Це справжня жива історія, яку ми разом — редакція і ви, наші читачі, — пишемо тут і зараз. Розмірковуємо, якою має бути наша Україна, критикуємо тих, хто веде нас не туди, відбиваємося від нападок зовнішніх ворогів доступним нам інструментом — словом.Щоб довести Тичинине: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була».


Як і Україна, її газета-ровесниця переживала злети та падіння, невдачі та успіхи, здобувала той досвід, який вселяє віру — через роки і роки роботи святкуватиме редакція та її читачі і наступні ювілеї «України молодої». Адже у тих журналістів, які створювали перший номер «УМ», уже виросли й вивчилися діти, підростають внуки, здатні підхопити кращі традиції справді українського видання.
 
 
За перші 25 років «Україна молода» пережила багато революцій: розпад СРСР і народження незалежної України, студентську Революцію на граніті з її першим в українській новітній історії політичним скандалом — відставкою прем’єр-міністра Віталія Масола, зміну президентів, Помаранчеву революцію, яка привела до влади Віктора Ющенка, Євромайдан, який нині прийнято називати Революцією гідності.
 
 
А в ці дні газета переживає свою власну — технологічну революцію. Паралельно з друкованою версією редакція розвиває оновлений сайт www.umoloda.kiev.ua. Тепер кожен наш читач, який користується інтернетом, може читати улюблену газету онлайн — ми намагаємося стати оперативнішими, ще цікавішими і при цьому не втратити той гумор та здоровий глузд, притаманний виданню всі ці роки. 
  • Микола Андрійчук на щиті: на Волині лелека вшанував чин полеглого воїна

    Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Майбутнє України народжується у самому горнилі війни

    Ми багато говорили про роль молоді у творенні нашої держави, про той вибір, який кожен із нас робить щодня. Бо Україна сьогодні — це не лише про страшні виклики, це, перш за все, про нашу з вами можливість формувати власну, унікальну траєкторію розвитку. >>

  • Руйнівна спіраль геронтократії

    Українську безпеку не гарантуватиме досить суперечливий , непослідовний , примхливий і зациклений на дружбі з Путіним Трамп. Який прагне статусу США як особистої династичної монархії. >>

  • Унікальне фото: полковник Болбочан і Василь Вишиваний на Запоріжжі у 1918 році

    Полковник Болбочан і Василь Вишиваний, він же Вільгельм Габсбург, переможна весна 1918 року. Запорізькі степи. Українська армія наступає і звільняє від московських більшовиків українські землі. Момент перемоги української зброї. >>

  • Конституційний контрнаступ

    Мілітарна ескалація на Близькому Сході, внаслідок якої ліквідовано іранського духовного лідера Хаменеі, але не призвело до падіння реакційного режиму ісламістів, зайве засвідчує: сильні світу цього остаточно стали надавати перевагу силовим методам для врегулювання двох й багатосторонніх суперечок. >>