У Чернівцях представили результати дослідження якості води у прифронтових громадах

Пошкодження систем водопостачання, перебої з електроенергією та ризик забруднення води стали частиною реальності прифронтових громад.

 

Під час таких криз людям потрібно швидко зрозуміти, чи безпечно користуватися водою, де перевіряти інформацію та як діяти, щоб захистити своє здоров’я.

 

Адже неперевірені повідомлення, суперечливі рекомендації та емоційне висвітлення ситуації можуть посилювати паніку та призводити до помилкових рішень.

 

Зменшити ці ризики допомагає завчасна і зрозуміла комунікація. Саме тому для мешканців шести громад Дніпропетровської, Сумської та Харківської областей «Елеос-Україна» проводить комунікаційну кампанію «Сценарії безпеки: Безпечна вода = безпечне життя» про правильні алгоритми дій у разі проблем із водопостачанням.

 

Така кампанія реалізується за підтримки проєкту «Досягнення цілей та підтримка епідемічного контролю» (EpiC) у співпраці з Міністерством охорони здоров’я та Центром громадського здоров’я України. Водночас формується спільний підхід до комунікації із залученням державних органів, місцевої влади та регіональних медіа.

  

У липні організатори запросили в Чернівці журналістів регіональних медіа прифронтових областей на тренінг «Безпечна вода = безпечне життя: як комунікувати ризики для здоров’я під час війни».

 

Учасники навчалися працювати з офіційними джерелами, перевіряти інформацію та оперативно розповідати людям про інфекційні ризики, пов’язані із небезпечною водою, запобігати паніці та дезінформації. Адже важливо ще до настання кризи пояснювати, як до неї підготуватися та що робити в перші години. 

 

Керівниця проєкту Ірина Малик презентувала результати фокус-групового дослідження, проведеного у шести громадах Сумської, Харківської та Дніпропетровської областей — у Сумах, Конотопі, Дергачах, Богодухові, Павлограді та Самарі. За її словами, проєкт став відповіддю на нові виклики, які виникають через війну та загрози для систем водопостачання.

 

Результати дослідження показали, що мешканці громад насамперед покладаються на власний досвід та дії найближчого оточення. Водночас більшість учасників фокус-груп оцінюють безпечність води лише за зовнішніми ознаками. Окремо мешканці громад наголошували на потребі отримувати більше інформації про перевірку якості води, нітрати, способи знезараження та контакти лабораторій.

Практична робота з реальними кейсами.

 

Під час тренінгу журналісти також практикувалися з реальними кейсами кризової комунікації. Про психологію сприйняття ризиків, поведінкові бар’єри та причини, чому люди часто не виконують рекомендації навіть тоді, коли знають про небезпеку, розповів співзасновник комунікаційної агенції Newsfront Володимир Дегтярьов.

 

Експерт із комунікацій Центру громадського здоров’я МОЗ України Микола Ганіч ознайомив учасників із принципами кризової комунікації ризиків (CERC), пояснив особливості роботи редакцій під час надзвичайних ситуацій та алгоритми перевірки інформації в умовах інформаційної паніки.

 

Про стандарти безпечної питної води, ризики для здоров’я в умовах воєнного часу та роль центрів контролю і профілактики хвороб у системі громадського здоров’я розповіла генеральна директорка Чернівецького обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Гопко. Журналісти також відвідали Чернівецький обласний центр контролю та профілактики хвороб, де ознайомилися з роботою лабораторій та процесами контролю якості води.

 

Результати дослідження, проведеного в межах комунікаційної кампанії, вже передані до МОЗ та Центру громадського здоров’я і будуть використані для створення інформаційних матеріалів, рекомендацій та сценаріїв поведінки для населення.

 

«Люди хочуть, щоб медики, влада і журналісти говорили одним голосом. Саме така синхронна комунікація формує довіру та допомагає людям ухвалювати правильні рішення у кризових ситуаціях», — підсумувала керівниця проєкту.