Під Кременчуком невідомий звір за ніч роздер кенгуру та оленів у приватному мінізоопарку

Близько сьомої ранку в понеділок, 27 квітня, кременчуцький підприємець Андрій Погрібний, вигулюючи собаку по території власного розсадника декоративних рослин «Гарди», помітив, що вольєр з дикими тваринами наче «вимер».

 

Запідозривши недобре, він підійшов ближче й обімлів: на землі валялись скривавлені трупи двох кенгуру й семи оленів різного віку. 

 

Тварини були сильно пошкоджені: покусані чи порвані. У двох оленят не лишилось хвостиків, а перекушені лапи ледь трималися на шкірці. На трупах лишились сліди кігтів, схожі на собачі. 

 

Вбивця (а може, він був не один?) проник у вольєр, прогризши металеву сітку. Вочевидь, це сталося вночі. Але встановлені в розсаднику відеокамери не дістають до того місця, в якому мешкали тварини.

 

Власники сподіваються, що на відеозаписах, зроблених у світлу пору доби, вдасться помітити щось підозріле, щоб його ідентифікувати. На жаль, нічний охоронець теж нічого не чув — тієї ночі йшов дощ і дув сильний вітер…

 

Викликані на місце події поліцейські, фахівці ветеринарної служби та КП «Спецсервіс» зафіксували факт загибелі тварин, однак не змогли однозначно кваліфікувати причину.

 

«Багато ЗМІ знов заговорили про міфічну чупакабру, — прокоментувала «УМ» пресофіцерка Кременчуцького райуправління поліції Анна Васенко. — Але в реальності таке могла зробити зграя здичавілих собак, вовки чи шакали. Та це лише припущення». 

 

Кирило Погрібний відкидає версію про скажену лисицю, яка також розглядається. На його думку, лисиця полювала б на курей, фазанів, павичів, що живуть у сусідньому вольєрі. Але пташине поголів’я уціліло. 

 

Лишається загадкою: чому непізнаний звір тільки вбив, а не з’їв свою здобич? Це той же, що задавив напередодні вночі близько 20 кролів в одному з домогосподарств у Потоках неподалік Кременчука та з десяток курей в іншому? Адже «почерк» однаковий: хижак розриває металеві сітки і просто душить чи розриває нещасних тварин і птахів.  

 

За час війни, кажуть фахівці Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, чисельність лисиць зросла майже втричі, єнотоподібних собак — у півтора раза. Вовки й шакали, яких до 2020 року в регіоні практично не фіксували, тепер стабільно присутні.

 

Подібна динаміка спостерігається загалом по Україні: з 2022 року кількість лисиць і вовків зросла майже вдвічі, шакалів — у п’ять разів.

 

Голова Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок Костянтин Боровик зазначає, що у деяких господарствах показники ще вищі: 5, а подекуди навіть 8 лисиць на тисячу гектарів.

 

Утім тенденцію до зростання чисельності лисиць науковці Полтавського державного аграрного університету почали фіксувати з 2014 року.

 

Війна перекроїла екосистеми: вибухи, пожежі, міграції тварин із прифронтових зон, менша присутність людей у диких місцях. А заборона полювання на час воєнного стану дала хижакам «вікна тиші», як кажуть єгері. Без відстрілу популяція зростає, а водночас — і ризики поширення вірусу сказу та втрати свійських тварин.