У Мистецькому Арсеналі у Києві до 10 травня проходить виставка «Ілюстротека. Українська ілюстрація в діалозі двадцятих».
Це можливість пізнати нові творчі штрихи таких видатних українських митців, як Георгій Нарбут, Анатоль Петрицький, Василь Седляр, Іван Падалка, Тимко Бойчук, Софія Налепинська-Бойчук, Василь Кричевський, Олена Кульчицька, Марія Котляревська, Михайло Жук,які свого часу активно ілюстрували обкладинки книг і журналів.
Експозиція представлена у чотирьох тематичних залах, кожен із яких розкриває окремий вимір історії української ілюстрації: мистецтво книжкової обкладинки, історія шкіл української графіки, особливості української дитячої ілюстрації та прояви ілюстрацій поза друкованою продукцією. А розпочинається відомою Абеткою Георгія Нарбута.
Зокрема, відвідувачі бачать багато книжок з ілюстраціями Михайла Жука (1883—1964) — одного з професорів-фундаторів Української академії мистецтв, який і писав казки та інші тексти. Він народився у Каховці на Херсонщині, навчався в Київській малювальній школі Олександра Мурашка, із срібною медаллю закінчив у 1904 році Краківську академію мистецтв.
Жив у Чернігові і Києві. Восени 1925 Михайло Жук переїхав в Одесу. У 1932—1955 роках (з перервою на війну) працював викладачем малюнку, графіки та кераміки в Одеському художньому училищі.
У цій насиченій біографії знаходиться місце ілюстрованим митцем нотам 1923 року із назвою «Зайчик». Цю книжечку Михпйло Жук створив власноруч, усього 10 екземплярів. Зберігся той, який автор подарував Агатангелу Кримському.
Іван Падалка (1894—1937), який народився на Полтавщині, учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука — теж ілюстрував дитячі книжки. У виставці представлено цифровий друк малюнків «Пригод Білолапки», яку видали 1929 року, й оригінал книжечки.
Ще один учень Михайла Бойчука — Василь Седляр (1899—1937), теж народжений на Полтавщині, ілюстрував «Кобзаря», який надрукували 1931 року. У виданні малюнок художника надруковано з цитатою з «Катерини» Тараса Шевченка: «А жіночки люто дзвонять, // Матері глузують, // Що москалі вертаються// Та в неї ночують».
У Межигірському керамічному технікумі Василь Седляр розробляв розписи декоративних предметів. Тож на виставці можна побачити дошку (1930) з приватної колекції з роботою митця, якого з Михайлом Бойчуком та Іваном Падалкою НКВС розстріляли 13 липня 1937 року у Биківнянському лісі поблизу Києва, пригадавши митцям закордонні поїздки.
Чортом з головою-чайником, дивися зображена радянська система на обкладинці книги Миколи Хвильового «Кіт у чоботях» 1928 року. На малюнку читається — А. Страхов (Адольф — неоднозначний митець, бо щоби жити у радянській системі до 1979 року доводилося створювати багато ідеологічних робіт).
Виставку «Ілюстротека. створено за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Партнери проєкту: зокрема, Музей книги і друкарства України, Національний музей декоративного мистецтва України, Національний художній музей України, Національний центр Олександра Довженка.
