16-річний юнак, учень Малобудищанської школи Полтавського району, вирішив заробити грошей на виготовленні саморобної вибухівки й ледь не загинув.
Лікарі говорять, що він народився в сорочці. Бо гараж, у якому «хімічив» школяр, зазнав помітних руйнувань від вибуху.
Тіло хлопця, а особливо обличчя, посікло осколками, він отримав термічні опіки і йому знадобилась допомога медиків.
«У вогні згорів і телефон потерпілого, — розповів староста села Юрій Жижура. — Як з’ясувалось, школяр змішував компоненти вибухівки під «чуйним керівництвом» свого куратора онлайн. У якийсь момент щось пішло не так. Коли обірвався відеозв’язок, незнайомець по той бій екрана почав телефонувати двоюрідному брату хлопця, на телефоні якого також був його акаунт, аби дізнатися, що сталось. На той момент я вже був на місці пригоди. Прибули також рятувальники та медики й до приїзду поліцейських ми не дозволяли відповідати на дзвінки нікому. Але, судячи з коду, телефонували з Польщі».
Потерпілий був наляканий, його голос тремтів і щось зрозуміло він не міг розповісти. Та й стан не дозволяв йому це зробити.
Згодом слідчі з Полтавського районного управління на основі допитів неповнолітнього та його рідні установили, що він шукав в інтернеті можливість підзаробити. І на одному з телеграм-каналів знайшов пропозицію, яка його зацікавила. За 70 тисяч гривень хлопець погодився виготовити вибухівку й підірвати її в школі чи дитсадку.
За словами молодших братів потерпілого, вони знали, що з ним хтось спілкувався в телефонному режимі й висилав інструкцію, як зробити вибухівку, а також кошти на придбання селітри, алюмінієвої стружки й інших речовин.
Поліцейські знайшли цьому підтвердження — у мобільному телефоні двоюрідного брата підлітка зберігалась його переписка з імовірним замовником та дзвінки.
Староста села зазначає, що багатодітна родина, в якій це трапилось, прибула до Малих Будищ кілька років тому з Донеччини, має статус внутрішньо переміщеної. Спочатку вона активно вела домашнє господарство, але після того, як батька мобілізували до війська, безробітна мати закинула його, втратила контроль над дітьми.
Речник поліції у Полтавській області Юрій Сулаєв повідомив, що за даним фактом слідчі розпочали досудове розслідування за ч.1 ст. 263-1 КК України (Незаконне виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв). Правоохоронці працюють над з’ясовуванням обставини події.
А голова Опішнянської громади Микола Різник звернувся через фейсбук до всіх батьків дітей і підлітків з проханням враховувати час, у який ми живемо, й перевіряти телефони неповнолітніх, пояснювати про небезпеку, яка може чекати на них у телеграм-каналах і соцмережах, звертати увагу на підозрілу поведінку, навідуватись у місця, де вони проводять вільний час.
Дехто з підписників був категоричним. «Навіщо його лікувати? Це природній відбір. Заважати не треба. Нехай відповідає за свій вчинок», — висловлюються люди.
Інші переконані, що це стане уроком для підлітка, й бажають йому найшвидшого одужання, а батькам співчувають.
Ще хтось просить не «рекламувати» заробітки на виготовленні вибухівки, «бо такі суми для багатьох — рожева мрія, і дехто може спокуситись».
Також дякують за застереження й погоджуються, що діти дійсно надто багато час проводять у соцмережах, і з цим треба бути обачним.
«Батьки за звичкою контролюють побут і фізичне оточення, але тотально втрачають контроль над цифровим світом, — підсумовує контриб’ютор (особа, що робить внесок у розвиток проєкту. — Ред.)«Української правди» Олександр Ворона. Через смартфон «вулиця» заходить прямо у відкриті двері дитячої кімнати. Ми знаємо, що дитина з’їла на обід, але не маємо уявлення, де вона була онлайн останні 5 годин. Дім втрачає сенс фортеці, якщо батьки не знають про онлайн-життя дитини. Дитяча кімната стає найменш захищеним місцем, бо саме тут дитина залишається наодинці з усіма ризиками та небезпеками інтернету».
