Уряд розширює програму «Національний кешбек»: відтепер українці зможуть отримати відшкодування і за купівлю пального, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Під час купівлі на АЗС громадяни зможуть отримати від держави: 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% кешбеку на бензин, 5% кешбеку на автогаз.
Хотілося б вважати це черговим весняним загостренням популізму, але — ніт. Бо популізм зазвичай спрямований на отримання якоїсь переваги у виборах, які насуваються, чого зараз ми не спостерігаємо.
Коли зростання цін на пальне, що змінюються у повній відповідності до європейських тенденцій (а це логічно, адже саме там ми купуємо 100% пального), — неприємне і шокуюче, логіка влади наступна: раз люди (читай — президент) обурюються, то треба щось робити.
Зростання цін на пальне — об’єктивна реальність, у якій сьогодні живе весь світ і з якою ми точно нічого зробити не можемо. Країни реагують по-різному, але немає жодного ідіота (розумника. — Ред.) у світі, який зробив би 15% кешбеку на паливо, та ще й під час війни.
Греція ввела жорсткі обмеження ціни та прибутків нафтокомпаній, Індія дала субсидії, але таки теж нафтокомпаніям, щоб ті утримували ціни нижче, Португалія взагалі тимчасово знизила акциз. Не наш варіант, на жаль, бо маємо зобов’язання перед нашими партнерами.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко пояснила, що податки та збори з продажу пального є частиною доходів державного бюджету, з якого фінансуються ключові видатки, зокрема потреби української армії.
Але якщо ну дуже сита Данія закликає населення не користуватись автомобілями з огляду на зростання цін, то у нас, навпаки, держава не тільки заохочує споживання пального, з постачанням якого є великі проблеми, а й допомагає найбільш заможним громадянам.
«Уряд субсидуватиме пальне власникам багатолітрових тачок. У мирний час це було б тупо. Зараз, під час війни, це майже диверсія», — вважає директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.
Фактично платники податків, включно з найбіднішими, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів.
«Держава дотуватиме багатих, у кого найбільші тачки, — додає інвестиційний банкір Сергій Фурса. — Чим більший об’єм двигуна, тим більший кешбек». Навіть лояльний до влади Данило Гетманцев був у шоці від програми: «Немає слів».
Серед депутатів «Слуги народу» — теж невдоволення. Зокрема, Тарас Задорожний вважає цю божевільну ідею винятково політичним рішенням, «щоб усім сподобатись».
На момент оприлюднення програми механізм її дії та витрати бюджету на кешбек іще не було визначено. Тільки із запиту Forbs до Мінекономіки стало відомо, що буде ліміт кешбеку в 1 тис. грн на місяць.
Граничний термін окреслено 1 травня, але незрозуміло, коли ж початок. І дуже цікаво, якою буде реакція АЗС, які, за словами прем’єрки, «зможуть долучитись» до програми.
Якщо брати по максимуму, то в Україні в середньому споживається за місяць: 300 млн літрів дизеля, 222 млн літрів бензину, 150 млн літрів газу. Тобто на «Є-бачок» треба буде десь 5,26 млрд грн на місяць. Відповідно, до травня це десь 10,5 млрд грн з бюджету.
Що стосується іншої програми, оприлюдненої в той же час, — виплати по 1 тис. 500 грн для 13 мільйонів пенсіонерів та інших вразливих категорій, то вона буде ще дорожчою для бюджету і становитиме близько 20 млрд грн.
Отже, на ці виплати програма дуже чітко розписана. Відповідно, ті, хто вказані в документі, — це отримувачі пенсії та соціальної допомоги. Вони вже розраховують на ці 1,5 тисячі, і відповідно вони їх отримають.
Але «Є-бачок» — це не тільки підтримка більш заможних людей, що мають автомобіль, це роздача грошей, яких немає. Заступник голови податкового комітету Ярослав Железняк заявив, що грошей у бюджеті вистачить до квітня, діра за військовими видатками — близько 400 млрд.
Фінансувати автомобілістів будуть, імовірно, з резерного фонду, з якого взагалі-то під час війни мають фінансуватись непередбачувані витрати, наприклад відновлення зруйнованої критичної інфраструктури. Але, виявляється, здешевити бензин для автомобілістів під час війни для президента важливіше.
Роздача грошей просто так, безумовно, підштовхне інфляцію. Викликає багато запитань, і не лише в Україні, формат ухвалення рішень, бо це повинен робити парламент, навіть якщо він зараз в анабіозі, а не уряд самостійно.
«Тобто не має бюджет плануватися так, що в ньому потім легким помахом руки можна знайти понад 20 мільярдів гривень і кудись переспрямувати просто тому, що президенту так захотілося», — пояснює пан Вишлінський.
Андрій Шевчишин, фінансовий експерт, додає: «Дідько... Ви з одного рубильника волаєте, що грошей немає, якщо не буде кредиту ЄС, а з іншого — накидаєте ідей, як смачно підвищити бюджетні витрати. А потім приходять МВФ та партнери й показують, за чий рахунок ці видатки. Й просять прийняти законопроєкти, які ми не хотіли б мати».
Хочеться всім допомогти? Так працюйте з аграріями, їм зараз не буде зайвою допомога на тлі цін на дизель та добрива. Прийміть нарешті Пенсійну реформу, без якої наші пенсіонери завжди будуть голі-босі, реформуйте митницю і податкову, через які бюджет недоотримує сотні мільярдів гривень. А не винаходьте «унікальні» «Є-бачки».