Плагіат не завада: сотні мільйонів йде на доплати суддям-«науковцям»

Базова місячна зарплата суддів складає щонайменше від 63 тис. до 157 тис. грн. Проте реальні виплати в рази вищі. Все завдяки надбавкам за стаж, за додаткову посаду, за знання іноземних мов та за науковий ступінь.

Як інформує УМ, про це повідомило видання NGL Media.

Журналісти встановили, що кожен п’ятий український суддя є сертифікованим науковцем – кандидатом (доктором філософії) або доктором юридичних наук.

Водночас якість їхніх наукових робіт викликає сумніви у незалежних експертів, а у текстах неодноразово викривали плагіат.

Видання звернулося до Державної судової адміністрації, яка своєю чергою розподілила його на свої територіальні управління та господарські, адміністративні, апеляційні суди, а також у Верховний суд і ВАКС.

Всього було отримано 108 відповідей. Не надали відповідей у визначений строк теруправління ДСА у Дніпропетровській, Івано-Франківській та Миколаївській областях, Господарський суд Донецької області та Київський апеляційний суд. Хмельницький окружний адміністративний суд двічі відмовився надати відповідь.

Встановлено, що загалом в Україні працюють 916 суддів з науковим ступенем. Захистивши кандидатську і чи докторську дисертацію, вони отримують щомісячну надбавку до зарплати у 15% чи 20% відповідно.

"Загалом майже 20% від загальної кількості суддів мають науковий ступінь і. Найбільший частка науковців, понад 65%, виявилася у Верховному суді – 96 зі 146 суддів. Лише на доплати до їхніх зарплат щороку витрачається близько 30 млн грн", - йдеться в матеріалі.

Минулого року надбавки за наукові ступені суддів обійшлися українському бюджету щонайменше у 123 млн грн, а за останні чотири роки загальна сума сягнула майже 490 млн гривень.

Торік понад 2,3 млн грн доплат за наукові ступені отримали судді Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК), який був ліквідований ще у грудні 2022 року. Ці судді не здійснюють правосуддя, але формально залишаються на посадах – поки не пройдуть кваліфікаційне оцінювання. Лише тоді вони можуть бути звільнені чи переведені в інший суд.

Загалом 18 суддів ОАСК продовжують отримувати надбавки за науковий ступінь. Серед них і Марина Бояринцева, яка також нібито фігурувала на "плівках Вовка" і. Бояринцева провалила кваліфікаційне оцінювання, тож на неї чекає звільнення, зазначають журналісти.

У громадській організації "Дисергейт" перевіряють дисертації суддів спільно з Громадською радою доброчесності у процесі конкурсу до апеляційних судів та кваліфікаційного оцінювання суддів.

Керівниця "Дисергейту" Світлана Благодєтєлєва-Вовк каже, що з перевірених нею у 2025 році дисертацій суддів переважна більшість містить порушення – перш за все, плагіат.

"У 36 з перевірених мною 52 робіт є плагіат, це грубе порушення академічної доброчесності. Але є ще інша річ – це якість наукового продукту. От дисертація судді чи юриста – це просто компіляція уривків текстів з різних авторів, і на основі цього зроблено висновки, що "ось у нас, значить, дійсно щось урегульоване, але не дорегульоване". В крайньому випадку вони проводять опитування працівників органів, чи там щось їм подобається, чи не подобається", - пояснила вона.

Є випадок, коли колишній працівник Держпродспоживслужби подався на конкурс у Чернігівський апеляційний суд, але ГРД виявила, що його дисертація на 22% збігається з іншою науковою роботою.

Наразі відомо лише про один випадок, коли суддя після перевірки дисертації самостійно відмовився від наукового ступеня. Це Богдан Базарник, суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області, у дисертації якого виявили низку запозичень із чужих наукових робіт без посилань, тобто академічний плагіат.

Також відомо лише про один випадок, коли суддя повернув надбавку за науковий ступінь. Це суддя Великоберезнянського райсуду у Закарпатській області Петро Тарасевич, який теж отримав ступінь в МАУП, яка не мала права його видати. Коли йому звернули на це увагу, суддя повернув 642 тис. грн на рахунок ДСА у Закарпатській області.

На думку Світлани Благодєтєлєвої-Вовк, зменшити випадки плагіату та інших порушень академічної доброчесності можливо буде лише тоді, коли держслужбовцям перестануть доплачувати за наукові ступені.

"У світі ніде немає доплат за науковий ступінь – окрім країн колишнього СРСР. Тоді це існувало як практика купівлі лояльності, а зараз – я не знаю, це вже якась бізнес-система. Потрібно позбавити цієї доплати. Якщо це стосується науковців і освітян, то там необхідно провести реформування оплати праці", – переконана керівниця "Дисергейту".

У Верховній Раді і Міністерстві освіти уже не перший рік обговорюють можливість залишили такі доплати лише для наукових і науково-педагогічних працівників. Натомість державні службовці, які не займаються наукою професійно, мали б їх втратити.

Як повідомляла УМ, Незаконне збагачення на понад 16 мільйонів: судді з Києва повідомлено про підозру.