Відсьогодні ніщо не стримує рф та США від гонки ядерних озброєнь

Термін дії російсько-американського Договору про стратегічне наступальне озброєння (СНО-ІІІ), закінчується сьогодні, 5 лютого 2026 року - цей документ регулював два найбільші національні ядерні арсенали і був однією з головних міжнародних угод, які забезпечували міжнародну стабільність. Росію та США більше нічого не стримує від перегонів ядерних озброєнь.

Як інформує УМ, про це нагадує видання ВВС NEWS..

Договір про стратегічні наступальні озброєння (СНО-III) США та Росія підписали у 2010 році, у 2021 році його продовжили на п'ять років – до 2026 року.

Він обмежував кількість носіїв на рівні 800 одиниць (при цьому лише 700 з них можуть бути розгорнуті – тобто встановлені на носіях та готові до застосування), а боєзарядів – на рівні 1550 одиниць.

СНО III також регламентував режим перевірок дотримання договору. Регулярні перевірки сприяли встановленню прозорості та довіри у відносинах між двома країнами в галузі ядерної зброї.

Крім регулярних інспекцій та обміну даними, договір передбачав створення Двосторонньої консультативної комісії, яка збиралася двічі на рік.

Все це мало сприятливий вплив на відносини Росії та США. Співпраця двох країн з питання СНО не припинялася навіть на тлі кризи у їхніх відносинах, яка стала наростати після 2014 року.

СНО не на 100% влаштовував Росію та США - у кожної сторони залишалися претензії, проте обидві країни йшли на компроміси, результатом яких був підписаний договір.

І тепер, коли відносини зіпсувалися настільки, що дві країни перестали йти на взаємні поступки, термін дії договору закінчився.

У жовтні 2025 року Володимир Путін публічно запропонував Сполученим Штатам добровільно ще протягом року дотримуватися обмежень, встановлених СНО-ІІІ.

Справа в тому, що для кожної країни відсутність розуміння того, в якому стані перебуває арсенал другої сторони і які його розміри, загрожує невірними оцінками небезпеки, яку він представляє.

Це, своєю чергою, може впливати на військове планування, і не тільки на розвиток стратегічних сил, а й на їхнє застосування.

Тому кожній країні важливо знати точний розмір арсеналу іншого учасника договору.

Щоправда, пропозиція Путіна не включала інспекції, які давали б сторонам це розуміння. На думку багатьох, саме перевірки і були головним інструментом прозорості, який забезпечував довіру та загалом покращував відносини двох країн у цілому.

Президент США Дональд Трамп досі коментував тему закінчення терміну СНО досить стримано.

"Спливає так спливає. Зробимо кращу угоду", - сказав він у січні 2026 року в інтерв'ю New York Times.

Кремль заявляв, що чекав від США реакції на пропозицію Путіна до останнього моменту.

Інспекції припинили під час пандемії коронавірусу Covid-19 у 2020 році. Держдепартамент США стверджує, що після її закінчення Росія почала штучно затягувати повернення нормальних інспекційних поїздок.

А вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, на початку серпня 2022 року, Москва оголосила про зупинення інспекційних поїздок, посилаючись на обмеження, які запровадив Вашингтон. Російське МЗС звинуватило США у тому, що їхні союзники закрили свій повітряний простір для російських літаків з інспекторами.

У лютому 2023 року Росія призупинила свою участь у СНО-ІІІ, пояснюючи це тим, що США "взяли курс на зловмисну ​​ескалацію" війни в Україні.

"Фактично йдеться про докорінну зміну обставин порівняно з наявними на момент укладання ДСНО, - заявило російське МЗС. На думку дипломатів, "США відкрито прагнуть завдати Росії "стратегічної поразки".

Крім того, російське МЗС нагадало, що у складі НАТО є три країни з власною ядерною зброєю - США, Велика Британія та Франція, проте в СНО враховується лише американський арсенал.

Це не нова претензія. Про це йшлося і раніше, причому США теж висловлювали невдоволення тим, що в угоді не бере участі ще одна ядерна держава - Китай.

Коментуючи на початку січня в інтерв'ю New York Times пропозицію Путіна про добровільне продовження на рік обмежень щодо СНО-ІІІ, Трамп сказав, що найкращим варіантом був би договір за участю Китаю.

Але раніше такі питання вдавалося залагодити заради спільної мети - контролю над ядерною зброєю.

СНО-ІІІ залишався чи не останньою великою російсько-американською угодою про контроль над озброєннями, яка продовжувала діяти.

Серед попередніх втрат - Договір про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності, яку Росія та США розірвали у 2019 році.

У 2020–2021 роках США та Росія вийшли з Договору щодо відкритого неба, що дозволяв вільні польоти неозброєних розвідувальних літальних апаратів у повітряному просторі країн-підписантів документа.

У жовтні 2025 року Трамп заговорив про можливість поновлення ядерних випробувань.

З його реплік не можна зробити однозначний висновок, про що саме йдеться, оскільки вони неточні та приблизні, але важливим є сам факт: президент США заговорив про таку можливість.

Випробування не заборонені: Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ) не ратифікували ключові країни, і він не набув чинності.

Однак ці договори та інші угоди складали каркас міжнародної стабільності, збудований під час та після холодної війни.

"Закінчення СНО-ІІІ - лише остаточне завершення зламу контролю над озброєннями, що вже давно йде. Контроль за озброєннями обнулюється. Підозрюю, що якийсь час буде зростання як ядерних озброєнь, так і загалом стратегічних. Поки еліти не зміняться, не бачу перспектив укладання угод, подібних до ДСНО", - сказав BBC науковий співробітник Центру міжнародної та оборонної політики Університету Квінс Максим Старчак.

І Росія, і США активно розвивають стратегічні системи, які пов'язані безпосередньо з тими, які враховував СНО.

"Росія створює носії ядерної зброї, спочатку непідконтрольні СНО-ІІІ: суперторпеду "Посейдон" та крилату ракету "Буревісник". Путін вважає, що ці системи надають йому перевагу в ядерній сфері перед США. І тут питання вже до США, вони відповідатимуть і включатимуться у цю гонку, створюючи свої аналоги цих озброєнь або повертаючись до ядерних випробувань та збільшуючи кількість ядерних боєзарядів", - сказав BBC Максим Старчак.

Нова російська ядерна ракета важкого класу "Сармат", процес випробувань якої не виглядає успішним, також призначена не лише для доставки ядерних блоків, а й для запуску гіперзвукового планера "Авангард".

Крім того, Росія також розвиває балістичну ракету "Орєшнік", яку вже двічі застосовували у неядерному оснащенні проти України.

Проте ця ракета середнього радіусу дії не враховувалася договором СНО, оскільки була стратегічною зброєю (її створення обмежував договір РСМД, після припинення якого Росія почала займатися цим проєктом).

США також стали активніше діяти у сфері стратегічних озброєнь.

Оголошений Дональдом Трампом проєкт стратегічної протиракетної оборони, який отримав неофіційну назву "Золотий купол", безпосередньо пов'язаний із системою ядерного стримування.

США також продовжують поновлення своїх стратегічних ядерних сил. Це означає створення нових носіїв, і модернізацію наявних боєзарядів.

Претензії Трампа на Гренландію пояснюють, зокрема, і важливістю острова в системі протиракетної оборони.

За розрахунками бюджетного управління Конгресу, у найближчі десять років утримання та оновлення ядерних сил коштуватиме США майже 946 млрд доларів, а у бюджетному запиті на 2026 фінансовий рік Пентагон заклав близько 60 млрд доларів на підтримку боєздатності та заміну всіх трьох елементів ядерної тріади.

Як повідомляла УМ, в США вистачить ядерної зброї, щоб підірвати світ 150 разів.