Закон про мову варто нагадувати російськомовним вчителям — омбудсменка

Частіше нагадувати вчителям про необхідність виконувати мовний закон і розмовляти українською на уроках, порадила директорам шкіл мовна омбудсменка Олена Івановська.

Як інформує УМ, про це вона заявила під час інтерв’ю на каналі «Це ніхто не буде дивитись».

Журналістка розповіла мовній омбудсменці про серйозні проблеми з виконанням мовного закону в столиці — до чверті вчителів спілкуються російською навіть під час уроків, ще близько 40 % спілкуються з учнями російською на перервах. Не краща ситуація і з учнями.

«Я живу біля школи, я часто проходжу через подвір’я цієї школи — я ніколи там не чую української, там усі діти говорять російською. Іноді я вигулюю собаку і думаю: я почую сьогодні хоч одне українське слово?», — зазначила, зокрема, ведуча.

Івановська на це відповіла, що дуже багато залежить від директора закладу, від його позиції з цього питання і свідомого лідерства. Крім того, керівник згуртовує навколо себе вчителів. Сам директор також має отримати сертифікат на знання української мови, хоча наразі цей процес «трішки призупинено» у зв’язку з воєнним станом, однак ця сертифікація все ще є обов’язковою для керівників закладів освіти всіх рівнів.

Вчителів мовна омбудсменка назвала «дуже дисциплінованими» — завдяки цій якості українські освітяни і мають перейти на українську, потрібно лише завдання від директора школи.

«Це питання потребує більшої уваги і на кожній нараді в районо, тому що вчителі, наскільки я розумію, наскільки я пам'ятаю, вони дуже дисципліновані люди. І якщо їм поставити завдання, я думаю, нехай 60% вчителів розмовляють російською — вони все рівно будуть виконувати завдання. Треба просто бути більш наполегливими і нагадувати частіше про виконання мовного закону», — додала вона.

(Додамо, що донька Івановської певний час вела соцмережі російською. Про це розповідала сама мовна омбудсменка. За її словами, «достукатися» до доньки вдалося завдяки розповідям родинних історій — про розкуркулення родини й відмову від української, щоб здобути освіту).

Варто наголосити, що у 2025 році до мовної омбудсменки надійшло 3122 звернення громадян з різних областей України.

Про це повідомив Секретаріат уповноваженої із захисту державної мови.

Найбільше повідомлень громадян стосувалися порушення законодавства про державну мову у Києві (1117), а також Одеській (445), Харківській (374), Дніпропетровській (261), Київській (105) та Запорізькій (58) областях.

У Секретаріаті мовної омбудсменки зазначають, що найчастіше порушення стосувалися функціонування вебсайтів (відсутність або некоректна робота українськомовних версій вебсайтів, ведення сторінок у соціальних мережах недержавною мовою) – 747, зовнішньої реклами та вивісок (використання недержавної мови) – 547, обслуговування (використання недержавної мови під час надання послуг) – 517, освіти – 196, інформації про товари та послуги – 162 скарги, органів влади – 115.

Також зазначається, що у у 2025 році 53 громадянина звернулися з проханням надати роз’яснення щодо норм мовного законодавства: використання української у сфері обслуговування, освіти, медіа, а також правопису.

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеному у вересні 2025 року, «стратегічну українізацію» підтримують жителі усіх регіонів (81-90% залежно від регіону) і всіх мовних групи (83-88% залежно від мови спілкування вдома).

Під «стратегічною українізацією» соціологи мають на увазі зміцнення позиції української мови, але в довгостроковій перспективі без тиску щодо побутового використання російської мови – українська мова є єдиною державною і офіційною, основна мова освіти в школах – українська, звичайні громадяни, хто хоче або звикли, можуть розмовляти російською мовою без тиску чи засудження, заохочується поступове, без примусу, поширення української мови.

Як повідомляла УМ, в 2025 році українська зміцнила свої позиції в соцмережах.