«Не торгуйте мовою»: активісти збентежені неефективною діяльністю влади

Занепокоєння щодо нещодавніх дій влади у сфері захисту державної мови висловила ціла низка громадських організацій. Активісти називають "приєднанням до російського наступу на українську" спроби зняти з пленарного засідання законопроєкт про Європейську Хартію про мови, відправлення на узгодження в Будапешт законодавства про мову освіти, а також потенційне повернення російської в публічний простір через зміни до закону "Про державну мову".

Як інформує УМ, про це 12 листопада йдеться у відкритому зверненні під гаслом "Не торгуйте мовою", до якого приєдналося понад 20 громадських організацій.

Там стверджують, що закон про підтримку книгарень не виконують, ухвалення законів про українськомовне освітнє середовище блокують, а уряд не надає можливості Уповноваженому із захисту державної мови мати щонайменше одного представника в кожній області.

Активісти заявили, що останні дії представників влади спрямовані на "підрив державної мовної політики" і є "прямою загрозою національній безпеці та єдності України".

Там нагадали, що у Верховній Раді намагалися зняти з пленарного засідання законопроєкт про зміну назви Європейської Хартії регіональних або міноритарних мов, а також виключення з переліку захищених мов російську.

Відтоді народні депутати так і не розглянули документ у першому читанні.

Крім того, 7 листопада віцепремʼєр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив, що Україна очікує відповідь від Угорщини щодо законопроєкту про освіту, в якому частково враховували вимоги Будапешта щодо мовного питання.

"При цьому ні українській громадськості, ні народним депутатам невідомий зміст проєкту, який погоджується з проросійською владою Угорщини", – кажуть активісти.

У зверненні йдеться про те, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) працює над законопроєктом, "який можна ставити в рівень з сумнозвісним законом Ківалова-Колесніченка". Представники громадських організацій кажуть, що документ "грубо втручається в закон про державну мову", в якому українську хочуть замінити мовами меншин у сферах надання послуг, спортивних змагань, наукових виданнях та конференціях, а також під час виступів на засіданнях місцевих рад чи інших офіційних заходах влади.

"У місцях традиційного проживання національних меншин "акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативного характеру дублюються мовою відповідної національної меншини (спільноти)".

Ідеться не про переклад цих актів, який нікому й зараз не заборонено робити, а про запровадження елементів офіційної багатомовності, що не відповідає Конституції і законам України", – йдеться у зверненні,

Активісти побоюються, що ініціатива може дозволити повернутися в публічну сферу насамперед російській, а не угорській чи польській мовам, які є мовами Європейського Союзу.

У свою чергу заступник голови ДЕСС Ігор Лоссовський підтвердив, що служба розробила законопроєкт про зміни до закону про державну мову. Наразі він перебуває на етапі міжвідомчого узгодження, тому його текст ще не публікували.

За словами Лоссовського, законопроєкт розробили на доручення Європейської комісії у межах реалізації плану заходів із захисту прав національних меншин в Україні.

"Там прописані такі положення, що ми маємо підготувати законопроєкти про внесення змін до законів, щоб у місцях компактного та традиційного проживання національних меншин у деяких випадках, як-от у медичній сфері, можна було використовувати мови національних меншин.

Наприклад, на Закарпатті, може, старші пані з угорців чи румунів не володіють українською мовою. Можна передбачити, щоб на цей випадок у закладах працювали представники національної меншини, які володіють цією мовою і можуть її використовувати. Основна ідея така", – каже заступник очільника ДЕСС.

Лоссовський додав, що такий підхід "відповідає всім міжнародним стандартам і критеріям щодо забезпечення використання мов національних меншин".

На питання журналістів про те, чи документ пропонуватиме мовами нацменшин замінити використання української, представник ДЕСС відповів: "Боже упаси. У тому той справа, що читаєш іноді якийсь хайп, який повністю не відповідає реальній ситуації. Українська мова – це номер один. Все інше – просто можливості використання. Можливості".

Лоссовський не виключив, що в процесі роботи документ може зазнати змін, "якщо буде потреба".

Оприлюднені дані про зростання рівня русифікації київських школярів, зростання споживання українцями російської музики та відеоконтенту – прямі наслідки цих системних дій ворога. Натомість українська влада, за незначними винятками, відзначається в мовній політиці бездіяльністю, що нерідко межує з саботажем", – вважають у громадських організаціях.

Відтак активісти закликали владу відмовитися від "небезпечних новацій", а також:

ухвалити законопроєкт про створення українськомовного освітнього середовища в школах при врахуванні інтересів національних меншин;

забезпечити виконання в повному обсязі Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року;

прискорити розробку й ухвалення законодавчих змін, спрямованих на посилення захисту державної мови, протидію русифікації і підтримку створення та поширення українського культурного продукту.

Дещо раніше Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що погодження на білінгвізм в Україні стане початком кінця боротьби за гідність.

Як повідомляла УМ, мовний закон фактично ігнорується у київських школах – Секретаріат омбудсмена.