Третє Українське Бієнале цифрового та медіа мистецтва у Музеї історії Києва відкрилося темою «Поле пам’яті. Час відновлення». До кінця тижня, 12 жовтня, відвідувачі мають можливість побачить більше 35 робіт із 10 країн. Вхід для відвідувачів вільний завдяки підтримці Українського культурного фонду.
Показують, зокрема, VR-проєкт «З нізвідки» («Out of Nowhere») австрійської мисткині Kris Hofmann, презентований цього року на Венеційському бієнале та озвучений українською. Багатьох зацікавить поетична VR-подорож «Створення світів» («Creation of the Worlds») з Литви, режисерів — Крістіни Буожіте та Віталіюс Жукас, натхненна відомим художником Чюрльонісом.
Окрема міжнародна секція представляє мистецтво Іспанії, Португалії, Італії та Польщі.
Героїні проєкту Олени Гром «Mавки. Камуфляж» — реальні жінки з села Горенка Бучанського району, що у березні 2022 року опинилося на лінії фронту під постійними обстрілами. Після звільнення жінки різного віку та професій об’єдналися у волонтерську групу «Горенські Мавки», яку відвідувачі виставки бачать на фото. Навіть під час блекаутів узимку 2022–2023 років, при свічках і під загрозою обстрілів, ці українки плели маскувальні сітки і «кікімори».
Відеоробота Вероніки Чередниченко «Поема про море» створена як тиха рефлексія на трагедію підриву Каховської ГЕС та екологічну катастрофу, що принесла паніку, втрату та загрозу. На противагу хаосу та болю, у відео розгортається простір спокою й гармонії — поема про море, відновлення та незламну силу.

Олег Харч (праворуч) біля свого проєкту. (Фото «України молодої»).
Відразу в очі відвідувачам кидаються фігури з проєктів Олега Харча «Фейкомет» та «Ілон Маск 3». Таким чином митець працює з темами інформаційних атак, ІПСО, «диванного фронту» та втрати відчуття реальності у період російсько-української війни.
Відвідувачам у залах допомагають «прочитати» роботи медіатори, щоби кожен міг вибудувати власну траєкторію сприйняття. З четверга по неділю о 14:30 заплановані кураторські екскурсії — стислий, але глибокий тур із коментарями та живим обговоренням для тих, хто прагне зануритися в контекст програми.
Український куратор UBiennale 2025 Валерій Коршунов розповідає: «Третє українське бієнале цифрового й ньюмедіа мистецтва, що досліджує взаємодію травми війни та відродження, екологічні й політичні виклики антропоцену та місце штучного інтелекту в культурі».
І додає: «Бієнале робить видимими голоси українських художників і утверджує українське цифрове мистецтво воєнного часу як органічну частину європейської та світової сцени — з відчутним глобальним резонансом».
Тетяна РУДЕНКО