Творчість Івана Марчука вже стала явищем і трендом, тож відразу після відкриття виставки «Пробудження» у Музеї історії міста Києва її виставкові зали наповнилися відвідувачами.
Назву проєкту дала створена 1992 року однойменна картина, яку намалював після проголошення відновленої незалежності України.
Тоді художника, який уже кілька років перебував у Нью-Йорку, надихнули зміни в рідній країні. І поміж усього народився її образ.
Картина перебуває за океаном. А на виставці представлена інтерактивна репродукція. Від картини вона відрізняється тим, зокрема, що дівчина-Україна відкриває очі.
«Ця виставка — про світло, яке ми шукаємо всередині себе, про мить, коли душа прокидається. «Пробудження» я написав в еміграції, у Нью-Йорку. Там, серед чужого, ця картина стала для мене дуже цінною та дорогою, бо в ній було все: туга за Україною, надія на повернення і світло, яке я ніс у собі, попри все. Я залишив її там, але вона досі живе в мені», — каже 89-річний художник Іван Марчук.
Інтерактивна інсталяція «Пробудження» із зображенням картини Івана Марчука 1992 року.
Фото «України молодої».
Попередню виставку, «Космічна містерія життя», де було представлено понад 180 робіт, показували в цьому ж музеї рік тому. Тож очевидне запитання: чи не повторюється експозиція?
Є роботи, які були в цих залах нещодавно: «Замовкли звуки» (1993), «Мені ворожка ворожила» (1995), «По дорозі до землі Обітованої» (1972), «Осінь в Ботанічному саду» (2004). Однак це закріплення матеріалу.
Загалом для виставки цього разу картини художника надали 9 музеїв (Національний художній музей України, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Шевченківський національний заповідник, Музей сучасного мистецтва України, Національний центр «Український дім», Хмельницький обласний художній музей, Національний музей Тараса Шевченка, Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал», Музей грошей Національного банку України) та 19 приватних колекціонерів.
Експозиція «Іван Марчук. Пробудження», яка триватиме до 9 листопада, сформована на основі трьох авторських циклів — «Голос моєї душі», «Пейзаж» і «Цвітіння».
Зала з дзеркалами й оригінальний білосніжний перехід між просторами додає повітря, як і трохи менша щільність розміщення робіт, у порівнянні з минулою виставкою.
Музичний супровід налаштовує сприймати виставку як релакс у період повітряних тривог та інших бід періоду сучасної війни.
«У час, коли Україна героїчно протистоїть ворогу та проходить безжальні випробування, творчість Івана Марчука звучить як особистий і водночас національний акт пробудження. Ця виставка про нас, про Україну, про душу, яка прагне світла, про силу, що проростає крізь темряву. Для нас велика честь, що ми можемо дарувати киянам та гостям столиці можливість знову і знову відкривати для себе вічну актуальність творів Маестро», — акцентує Вікторія Муха, генеральна директорка Музею історії міста Києва.
