Лохотрон, або Десять днів, які потрясли Україну та Європу

Ніч і день 31 липня в Україні (особливо в Києві) та Європейському союзі запам’ятають по-своєму.

Країна-терорист московія комбінованою ракетно-дроновою атакою по Києву вночі, як хижак, по-звірячому вбила 31 мешканця, серед яких п'ятеро дітей, що мирно спали. Наймолодшій дитині було всього два роки. Ще 159 людей були поранені й травмовані (16 із них — діти). Про матеріальні збитки (зруйновані житлові будинки, знищене майно, десятки автомобілів) навіть не говоримо.

Як боягузливий демократичний світ відреагував на масове вбивство мирних українців (дітей, жінок, людей похилого віку)? Ніяк! На їхні чергові занепокоєння і пусті балачки я давно не звертаю увагу.

Президент США Трамп «пустив сльозу», назвавши те, що робить росія проти України, «огидним» і вкотре заявив, що планує санкції проти москви, а його спецпосланець відвідає росію, щоб зустрітися з путіним. Те, що путін убивця, терорист і воєнний злочинець, щодо якого виданий міжнародний ордер на арешт, Трампа це не турбує. Коли Трамп запровадить обіцяні санкції і чи будуть вони взагалі, не знає ніхто.

Зауважу, що в липні поточного року москалі застосували проти України понад 5100 керованих авіаційних бомб, більш ніж 3800 «Шахедів», майже 260 ракет різних типів, із них 128 — це балістика.

Нагадаю Зеленському, що в червні цьогоріч в Україні зафіксовано найвищу за останні три роки кількість жертв серед цивільних. Через рашистські обстріли загинули 232 людини, а ще 1343 — дістали поранення, серед них є діти. За липень загинуло і поранено не менше.

Виникає питання: чому ППО не змогла ефективно протистояти такому масованому повітряному удару терориста путіна?

Відповідь очевидна, вона лежить на поверхні. Державні чиновники МО і уряду, які підпорядковані напряму Зеленському, «розгубили» бюджетні оборонні кошти на мільярди гривень. За ці кошти можна було виготовити й закупити десятки тисяч ракет ППО і ПРО, щоб закрити небо над Україною. І не треба кивати на Захід, який по «чайній ложці» дає нам озброєння. Треба просто перестати красти, пане Зеленський!

Замість того, щоб Умєрова, який очолював МО майже два роки (вересень 2023—липень 2025), і Шмигаля, який був понад п’ять років главою уряду (березень 2020—липень 2025), усунути із займаних посад з формулюванням «неналежне виконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв та інших тяжких наслідків», Зеленський призначив Умєрова секретарем РНБО, а Шмигаля на його місце — міністром оборони.

Як у байці Леоніда Глібова «І Щуку кинули у річку».

Зранку 31 липня Європейський союз і Зеленський були занепокоєні не вбитими і пораненими українцями. Європейців і «простроченого» хвилювало, чи ухвалить Верховна Рада проєкт закону Зеленського № 13533 про відновлення «незалежності» САП (НАБУ), яку Зеленський і залежні від нього депутати-кріпаки ліквідували у пожежному порядку 22 липня законом № 12414.

На акції протесту недалеко від парламенту зібралися тисячі молодих людей з вимогою повернути САП (НАБУ) його попередні повноваження.

На юридичні нюанси («підводні рифи») законопроєкту Зеленського, на які я вказав у своїй публікації «31 липня — момент істини чи лохотрон?», депутати і керівництво САП і НАБУ не звернули увагу. Емоції протестувальників і депутатів били фонтаном. В парламенті відбувалися «собачі бої», а не фахове обговорення президентського і депутатських законопроєктів. Зеленський погрозами, шантажем, обіцянками гарантій примусив депутатів-перевертнів в пожежному порядку реабілітувати його перед Європою і тисячами протестувальників, які стояли в урядовому кварталі.

Нагадаю, що напередодні керівники САП (Клименко) і НАБУ (Кривонос) в одночасно опублікованих своїх заявах заявили, що законопроєкт № 13533, внесений Зеленським, відновлює всі повноваження та гарантії незалежності САП і НАБУ.

Директор НАБУ Семен Кривонос позитивно оцінив законопроєкт Зеленського, який має +відновити незалежність антикорупційних органів. За його словами, цей документ повністю повертає процесуальну автономію НАБУ та САП. Про це Кривонос заявив в інтерв’ю Суспільному.

«Детективи НАБУ й прокурори САП брали безпосередню участь у роботі над цим законопроєктом. Він повністю відновлює процесуальну незалежність НАБУ і САП. Якщо зараз ця незалежність фактично знищена — законопроєкт Зеленського, у разі голосування, повертає все, як було», — сказав директор Бюро.

Кривонос наголосив, що ухвалення президентського законопроєкту необхідне вже 31 липня — одразу в першому читанні, в цілому та передати на підпис Зеленському, щоб уникнути ризики правок, блокування чи затягування.

З його думкою погодився голова Верховної Ради Стефанчук, який заявив, що він «запропонує Верховній Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання».

Ось так за допомогою керівників САП і НАБУ, яких Зеленський викликав до себе «на килим» 23 липня у зв’язку з масовими протестами молоді, була запущена маніпуляція, що антикорупційним органам «повертається все, як було раніше» (Кривонос).

Хай не ображаються на мене Кривонос і Клименко. Скажу прямо: Зеленський використав для задоволення своїх піар-амбіцій і поставив керівників САП і НАБУ у «позу» залежності від нього.

Це Кривонос і Клименко в один голос заявили, що законопроєкт Зеленського, який вони безпосередньо розробляли, повністю повертає процесуальну незалежність НАБУ та САП.

У своїй публікації я звернувся до народних депутатів і керівників САП і НАБУ і зауважив їм, що у законопроєкті Зеленський є «підводні рифи».

Зеленський запропонував доповнити статтю 218 КПК «Місце проведення досудового розслідування» такого змісту:

«5. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки).

Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Бюро економічної безпеки України, вирішує Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки)».

Маючи великий законодавчий досвід, я запропонував депутатам, цей пункт викласти у такій редакції:

«Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов'язки).

Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Бюро економічної безпеки України, заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки)».

Стаття 38 КПК у законопроєкті Зеленського викладена у такій редакції:

«Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (виділено мною).

Право доручати здійснення досудового розслідування іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, має заступник Генерального прокурора — керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки)».

Наявність так званих «об’єктивних обставин», що унеможливлюють функціонування НАБУ, — це суб’єктивне поняття. Генеральний прокурор отримав право на свій розсуд тлумачити «об’єктивні обставини» і доручати досудове слідство іншому органу (СБУ, ДБР, НП).

На мою думку як правника, це право повинно належати виключно заступнику Генерального прокурора — керівнику САП.

Запропоновані мною правки були б надійною гарантією невтручання Генерального прокурора у процесуальну самостійність САП і Генеральний прокурор не мав би права по своєму трактувати «спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ» і тлумачити «об’єктивні обставини», що унеможливлюють функціонування НАБУ.

Лише з цими уточненнями законопроєкт Зеленського № 13533 можна було ухвалювати як закон.

У своїй публікації я зауважив, бажано було б, щоб Зеленський свій законопроєкт представив у Верховній Раді особисто. Народні депутати мали б можливість поставити йому запитання, на які він зобов’язаний відповісти.

Знаючи добре психологію Зеленського, я передбачив, що він побоїться прийти в сесійну залу і особисто представити свій законопроєкт.

І вишенька на торті. До осіб, які підслідні НАБУ (ст. 481 КПК), не включені за посадами керівник Офісу президента і його заступники.

На сьогодні керівником ОП є Андрій Єрмак, а вісім його заступників — Ігор Брусило, Олена Ковальська, Ігор Жовква, Павло Паліса, Ірина Мудра, Олег Татаров, Ірина Верещук і Віктор Микита. Див. тут: https://www.president.gov.ua/administration/office-management

Єрмак і його заступники для НАБУ і САП — каста недоторканих.

 Перелік посадових осіб, які підслідні НАБУ див. тут:

https://nabu.gov.ua/about-the-bureau/zasadi-roboti/pidslidnist/

Налякані до ікоти протестами молоді і Євросоюзом 331 депутат ухвалили за основу і в цілому законопроєкт Зеленського № 13533 без обговорення і внесення запропонованих мною правок.

Крім того, 326 депутатів підтримали негайне передання документа на підпис президентові. Зеленський тут же його підписав і він був опублікований.

Зауважу, що голосування у парламенті вперше від початку повномасштабного вторгнення московії транслювалося на YouTube-каналі Верховної Ради.

Про «підводні рифи» в ухваленому законі Зеленського я уже говорив. Тепер звертаю вашу увагу на його назву — «Закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення (виділено мною) повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Ключове слово «посилення» є маніпуляцією і брехнею Зеленського. Воно звучить лише на слух, а за змістом — пусте. Ніякого «посилення» процесуальних повноважень за законом Зеленського САП і НАБУ не отримали!

У Єврокомісії привітали повернення незалежності САП і НАБУ. Марта Кос, комісарка ЄС з питань розширення, заявила, що депутати виправили своє рішення.

«Закон відновлює ключові гарантії, але проблеми залишаються. ЄС підтримує вимоги українських громадян щодо реформ», — написала Кос у Х.

Речник Європейської комісії Гійом Мерсьє теж прокоментував голосування Ради. На його думку, новий закон вирішує ключові проблеми незалежності НАБУ та САП.

«Однак нам потрібно буде перевірити остаточний текст, оскільки його щойно було прийнято…Вступ України до ЄС вимагатиме постійних зусиль для гарантування сильної спроможності боротися з корупцією та поважати верховенство права», — запевнив Гійом Мерсьє.

У ЄС заявили, що постійно стежать за ситуацією в Україні. Чи побачать європейці «підводні рифи» в ухваленому законі і яка буде їх реакція, час покаже. Швидше за все, ЄС «проковтне» ці «рифи» і змириться з черговим лохотроном Зеленського.

Українці, запам’ятайте: європейці уже прийняли для себе рішення — Україну не приймуть до ЄС і НАТО, поки Зеленський залишається «простроченим» президентом. Думайте!

Нав’язана українському суспільству політична парадигма «цар — хороший, бояри — погані» — працює безвідмовно. У всіх гріхах винні лише депутати, які залежні від Зеленського. «Прострочений» цар — білий і пухнастий.

Протестуючі, наступивши черговий раз на одні й ті ж самі граблі, зі своїми картонками розійшлися по домах. Всі залишилися задоволені. І українська молодь, і ситий, вічно стурбований ЄС. Майже за крилатим виразом Грибоєдова з його комедії «Горе від розуму» —«Кричали: ура! І в повітря чепчики кидали». Наївну молодь «хороший цар» успішно використав для свого піару.

У статі «Владу мільйонам, а не мільйонерам! (31 липня — момент істини чи лохотрон?) я зауважив, що питання не лише в поверненні повноважень САП (НАБУ).

Статтю див. тут: https://umoloda.kyiv.ua/amp/number/0/2006/190575

Питання, чи будуть реально незалежними антикорупційні органи після ухвалення закону Зеленського, в якому передбачена їх самостійність (автономність)?

Чи не стане САП і НАБУ знаряддям репресій в руках Зеленського-Єрмака проти політичної опозиції?

Чи не «лягли» керівники САП і НАБУ під Зеленського після зустрічі з ним і візиту директора НАБУ до голови СБУ ? Адже з юридичної точки зору, керівники САП і НАБУ не повинні бути на нарадах у президента України і СБУ, брати у них участь і звітувати перед ними.

Нагадаю слова директора НАБУ Кривоноса напередодні 31 липня: поки законопроєкт Зеленського не набуде чинності, існує загроза втручання з боку Генеральної прокуратури у справи НАБУ. За його словами, нині антикорупційні органи не можуть просуватися в гучних розслідуваннях, бо керівник САП втратив ключові процесуальні повноваження.

«Зараз керівник САП не може визначити групу прокурорів, не може захистити інформацію в чутливих кейсах. Єдиний, кому він може повідомити про підозру, — це голова сільради або місцевий депутат», — зазначив Кривонос.

31 липня закон Зеленського набрав чинності і за словами керівників САП і НАБУ вони отримали самостійність у прийнятті процесуальних рішень у своїх кримінальних провадженнях. У зв’язку з цим у мене запитання до директора НАБУ Кривоноса і заступника Генерального прокурора — керівника САП Клименка:

—чи буде оголошена підозра «гаманцю» Зеленського — Тимуру Міндічу і ще з півдесятка корумпованих осіб з найближчого оточення «простроченого» президента, а також десяткам народним депутатам «слуг народу» і ексурядовцям, прізвища яких обнародувані;

—чи будуть вони арештовані, оголошені в міжнародний розшук і чи відбудеться їх екстрадиція, якщо вони втекли за кордон;

—чи будуть обнародувані «плівки» Міндіча (як Мельниченка);

—чи буде оголошена підозра екс-голові СБУ Баканову і чи візьмуть його під варту;

—чи звільнить Зеленський Єрмака;

—чи оголосять Єрмаку підозру і чи буде він арештований.

Лише після цього я повірю, що керівники САП і НАБУ дійсно є самостійними і внутрішньо вільними у прийнятті процесуальних рішень, непідконтрольні Зеленському—Єрмаку і не бояться ОГП, СБУ І ДБР — стовпів диктатури Зеленського.

Все решта — замилювання очей народу і звичайний лохотрон Зеленського, що підтвердилося через два дні.

Про яку «незалежність» САП і НАБУ можна говорити, коли уже 2 серпня після затримання депутата «слуги народу» Олексія Кузнєцова і очільників районної і міської адміністрацій на отриманні хабаря, Зеленський викликав на «килим» Кривоноса і Клименка (чи самі побігли?), щоб ті доповіли про затриманих корупціонерів.

Про це заявив сам Зеленський, який повідомив, що «заслухав доповідь» директора НАБУ Кривоноса і очільника САП Клименка. Ось така їх «незалежність» і «самостійність» на практиці (на фото).

Хто такий Тимур Міндіч дивіться відео «Друзі Зеленського по дерибану України»: https://m.youtube.com/watch?v=GQUPOk00A1g

Ознайомтеся також з дописами Олега Романчука:

1). «Чому більшість народних депутатів ненавидить антикорупційні закони?» https://uacenter.media/thoughts-aloud/136206-oleg-romanchuk-chomu-b-l-sh-st-narodnih-deputat-v-nenavidit-antikorupc-yn-zakoni.html

2). «Чи справді «баронеса брехні» вважає українців примітивними дурнями?..»

https://mediaforum.news/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE

Запрошую Зеленського, Кривоноса, Клименка та інших юристів-процесуалістів взяти у зручний час участь в обговоренні закону Зеленського, яким він «повністю повернув» незалежність НАБУ і САП та «посилив» їх повноваження.

Думаю, заборонені Зеленським телеканали Прямий, Еспресо і 5 канал погодяться надати нам студію для проведення дискусії в прямому ефірі трьох каналів за «круглим столом».

Українці наочно побачить правові знання Зеленського, який має диплом про вищу юридичну освіту.

Зрозуміють, чи дійсно на практиці директор НАБУ і керівник САП є самостійними в прийнятті процесуальних рішень у кримінальних провадженнях щодо найближчого оточення «простроченого президента і чи не «лягли» вони під Зеленського—Єрмака.

Люди матимуть можливість в прямому ефірі задати всім учасникам дискусії запитання і почути на них відповіді. Думаю, що години-півтори прямого ефіру вистачить, щоб поставити всі крапки над «і» і побачити хто є хто.

Події в Україні з 21 по 31 липня нагадали мені про книгу американського журналіста Джона Ріда «Десять днів, що потрясли світ» — репортаж про жовтневий переворот більшовиків 1917 року в росії, які потім встановили криваву диктатуру пролетаріату. Книга була видана в 1919 році. Джон Рід був свідком подій у Петрограді.

Україна була за крок до встановлення Зеленським диктатури, від якої нас ВРЯТУВАЛА молодь, яка вийшла на масові протести. Допоміг і Європейський Союз заявами і тиском на Зеленського. Я був свідком і учасником протестів в декількох обласних центрах в період з 21 по 31 липня, які назвав «Десять днів, які потрясли Україну і Європу»…

Слава Україні і її захисникам! Смерть ворогам України!

Честь маю!

Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО,

Герой України,

генерал-лейтенант СБУ,

кандидат юридичних наук