Китай починає будівництво «дамби століття» вартістю $170 мільярдів. (Фото: REUTERS/Adnan Abidi)
Про початок будівництва найбільшої у світі каскадної ГЕС на річці Ярлунг-Цангпо (Брахмапутрі) оголосив прем’єр Держради КНР Лі Цян – її будівництво обійдеться щонайменше у $170 млрд.
Китайські біржові індекси сприйняли мегапроєкт як сигнал масштабного держстимулу – акції компаній у секторі будівництва зросли майже на 4%, а низка підрядників досягла денних "стель" зростання.
Як інформує УМ, про це 21 липня повідомило агентство Reuters.
Потужність нової дамби очікується на рівні 300 млрд кВт-год на рік, що дозволить виробляти стільки ж електроенергії, скільки спожила вся Велика Британія у 2024 році.
Будівництво триватиме приблизно до середини 2030-х років, проте перший блок можуть запустити вже за п’ять років. Citi оцінює додатковий імпульс для ВВП у 120 млрд юанів щороку протягом десятирічного циклу будівництва.
Читайте також: "Укргідроенерго" оцінило збитки внаслідок руйнування Каховської ГЕС росіянами у 10 мільярдів на рік
Водночас Індія готує ноту протесту та вимагає транскордонної оцінки впливу проєкту, хоча Пекін наполягає, що водозабір зі спільної річки для країн буде мінімальним.
У підсумку, це буде найбільший інфраструктурний проєкт Китаю після ГЕС "Три ущелини", яка створила мільйон робочих місць, але призвела до переміщення стількох само людей. Тепер влада уникає цифр про переселення, роблячи ставку на "зелений" імідж і потребу в дешевій енергії для економіки, що сповільнюється.
Раніше повідомлялось, що найбільша в світі хімічна компанія BASF підписала 10-річний контракт на закупівлю газу в Норвегії.
Як повідомляла УМ, Євросоюз ввів санкції проти 2 китайських банків через допомогу росії.
Два укази про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. Раніше ці рішення ухвалила Рада національної безпеки і оборони, президент Володимир Зеленський підписав у п’ятницю, 31 жовтня >>
Президент США Дональд Трамп у середу, 29 жовтня, вперше з 2019 року зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном на авіабазі «Кіхме» поблизу Пусана в Південній Кореї. >>
Північна Корея постачає росії від 35% до 50% боєприпасів, необхідних для ведення війни проти України. >>
Під час російського ракетно-дронового удару 5 жовтня над західною частиною України, на яку припав основний удар, пролетіло щонайменше три китайські розвідувальні SAR-супутники. >>
У Китаї колишнього міністра сільського господарства Тан Женьцзяня засудили до смертної кари з відстрочкою виконання вироку. Його визнали винним в отриманні хабарів. >>
В окупований Севастополь заходило Китайське вантажне судно — це стало безпрецедентним випадком, коли іноземний корабель заходив в український порт, який окупувала Росія. Посольство України в Китаї вже порушило це питання на рівні китайського Міністерства закордонних справ. >>
