На ротацію до станції «Академік Вернадський» прибула україно-мексиканська експедиція, фото
До станції «Академік Вернадський» прибув науково-дослідницький криголам «Ноосфера» із українською та мексиканською експедиціями на борту. >>
Корейські вчені створили штучну нервову систему, яка дозволяє роботам відчувати легкі дотики та удари.
У Корейському інституті команда вчених з передових технологій (KAIST) створила штучну сенсорну нервову систему для роботів, яка дозволяє відрізняти безпечні дотики від потенційно небезпечних, наслідуючи поведінку живих організмів.
Як інформує УМ, про це повідомило видання видання Interesting Engineering.
Ця технологія побудована на основі нейроморфного напівпровідника — нового типу мемристора, що дозволяє реагувати на зовнішні стимули без потреби у складному програмному забезпеченні чи великій обчислювальній потужності.
У тварин і людей звична стимуляція, як-от шум кондиціонера або одяг на тілі, з часом ігнорується, тоді як нові або небезпечні сигнали, наприклад, раптовий дотик чи біль, викликають миттєву реакцію. Цей механізм регулюється через два процеси: габітуацію (приглушення реакції на повторювані безпечні стимули) і сенситизацію (посилення реакції на загрозливі стимули). Команда KAIST змогла відтворити ці механізми в електронному вигляді.
Інновація полягає в особливому дизайні нового мемристора. На відміну від попередніх моделей, які могли лише змінювати провідність в одному напрямі, цей пристрій має додатковий внутрішній шар, що дозволяє змінювати провідність у протилежному напрямку. Завдяки цьому мемристор може зменшувати чутливість до повторюваних дотиків і водночас швидко активізуватись у разі появи болючого сигналу.
Щоб перевірити розробку, дослідники встановили систему в штучну руку. Спершу вона реагувала на кожен дотик. Згодом, якщо дотики повторювались без загрози, реакція зменшувалась. Коли ж ті самі дотики поєднувались з електричним струмом, рука знову ставала дуже чутливою.
Цей прорив демонструє, що штучні нервові системи можуть бути компактними, енергоефективними та працювати без складного ПЗ, відкриваючи шлях до нової епохи робототехніки.
Як повідомляла УМ, Бджоли-кіборги стануть китайськими військовими розвідниками.
До станції «Академік Вернадський» прибув науково-дослідницький криголам «Ноосфера» із українською та мексиканською експедиціями на борту. >>
Російські окупанти незаконно переміщують українських дітей з тимчасово окупованих територій до так званих "таборів перевиховання" не лише в Росію та Білорусь, а й до Північної Кореї. >>
Японські та американські вчені знайшла шість видів цукрів у зразках породи та пилу з астероїда Бенну, які зібрав космічний безпілотник NASA. >>
Бельгійський вундеркінд Лоран Сімонс, якому всього 15 років, здобув ступінь доктора філософії з квантової фізики та привернув увагу світових медіа. >>
На моделі Gemma-3 від Google тренуватимуть нацональну велику мовну модель (LLM). >>
Національний рекорд України в номінації "Найбільша кількість знаків числа Пі, відтворена напам’ять підлітком" встановив 16-річний Борис Васковець з Києва – він вивчив послідовність із 300 цифр. >>