Наслідки війни для с/г України – жахливі: відновлення вартуватиме космічних сум

Сучасну історію України й наслідки для майбутнього можна побачити та описати навіть лише завдячуючи одному фото.

Це маленький шматочок української території, засіяний воронками снарядів. За грубою оцінкою щільності - 2000-3000 воронків на квадратний кілометр.

Найпоширений снаряд калібр 152 мм на 40 кг має 6 кг вибухівки та 34 кг сталі всередині. Частину цих уламків розпилюють, решта залишається в землі.

Якщо у нас 2000 кранів на 1 км2, це близько 20-40 тонн сталі/металу на км2. Якби були міни, ракети, касетні боєприпаси - додається додаткова маса.

Окрім сталі, після вивержень в ґрунті, з'являються залишки гексогену, тротилу, восьмигену, оксидів азоту, важких металів (свинець, мідь, нікель), у грунтових водах залишається кілька речовин. Наприклад, тротил (ТНТ) - погано розкладається, токсичний для водного середовища, свинець і мідь потрапляють в ґрунт і рослини, продукти детонації - підвищують кислотність ґрунту.

В результаті маємо пригнічення росту рослин, тому що важкі метали порушують фотосинтез, а також мігрують у воду і потрапляють у їжу, що призводить до підвищеного ризику розвитку нирок, печінки, нервових захворювань людей і тварин, отруєння ґрунтовими бактерія.

Кожен вибух руйнує структуру ґрунту, змінюючи горизонт гумусу (до 30-60 см), змішуючи його з неякісними нижніми Підземні шари затягуються, а тому погіршується водонепроникність, порушується капілярний струм вологи, коріння не може нормально рости. Водний режим погіршується - дощова вода залишиться у воронках, що спричинить насичення або хвороби. Посипаний дрібний ґрунт легко роздувається вітром, краплями родючості.

Щоб відновити природну фізичну структуру без втручання, може знадобитися 50-70 років.

Хімічно важкі метали (свинець, мідь, нікель) десятки років залишаються у верхніх 30-50 см, сполуки нітро (вибухові залишки) частково розкладаються бактеріями протягом 5-20 років, але деякі з них переходять у грунтові води. Все це призводить до загального зниження врожайності до 30-70% мінімум на 10-20 років.

Особливо отруйні залишки РДХ, гексогену і октогену - розкладаються повільно, до 30-40 років.

В результаті ця область стикається з повним знищенням дощових хробаків, корисних грибів та бактерій на площі до 95–100% в радіусі 2–5 м навколо кожної воронки.

Мікрофлора та мікрофауна почнуть відновлюватися щонайменше через 8-15 років, якщо ґрунт не буде додатково забруднений Високі дози свинцю і міді блокують ферментні системи рослин, навіть бур'ян погано ростуть на таких ділянках.

У результаті на 20-30 років необхідно повністю відмовитися від харчових культур на цій території. Біота (черви та бактерії) повернеться через 15-30 років. Глибокі горизонти та грунтові води залишаються під загрозою забруднення важкими металами протягом 30-50 років, без повної рекультивації відновлення гумусу майже неможливе, із відновлювальними роботами займе 50-70 років.

І це лише крихітна ділянка української території.

Давайте візьмемо конкретний шматок землі на фото і спробуємо його відновити.

Розмінування коштуватиме 5-10 млн доларів США, видалення або промивання верхнього ґрунту (де висока концентрація вибухових речовин/щільних метали) - 6–21 млн доларів США, рекультивація ґрунту - 500 000–1 000 000 доларів США/км2, посів фіторемедіаційних культур (рапція, люцерна, соняшник, займе не менше 5–10 років таких культур - 150 000–600 000 доларів США за весь період, моніторинг якості ґрунту та води (10–20 років) - 100 000–200 000 доларів США за весь період.

Загалом, лише цей маленький шматочок, якщо ми хочемо швидко повернути його до життя, складає $11,75-32,8 млн за 1 км2.

Йдеться про питання репарацій...