Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Мозаїка "Птах" була створена 1970 року на фасаді сільській їдальні "Супій", у Гельмязеві на Черкащині.
Монументальну роботу Алли Горської "Птах" на Черкащині активісти закликали уряд внести до переліку об'єктів культурної спадщини.
Як інформує УМ, петицію опублікували на сайті Кабінету міністрів України.
"Мозаїка художників Алли Горської та Віктора Зарецького в селі Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, розміщена на фронтоні та колонах їдальні "Супій" та є останньою спільною роботою Алли Горської та Віктора Зарецького та останньою мозаїкою художниці. Мозаїку створено 1970 року", – йдеться в тексті петиції.
Мозаїка "Птах" була створена 1970 року на фасаді сільській їдальні "Супій", у Гельмязеві на Черкащині. Це остання мозаїка, яку створила Алла Горська разом з чоловіком Віктором Зарецьким незадовго до її вбивства.
Зокрема, закликали й до реставрації фасаду та мозаїки.
28 листопада 1970 року близько п’ятої години ранку художниця і громадська активістка Алла Горська вийшла зі своєї квартири у Києві по вулиці Рєпіна 25 (нині Терещенківська), щоб встигнути на перший автобус до Василькова. Там вона мала забрати швейну машинку у свекра Івана Зарецького та повернутися додому.
Наступного дня біля залізничної станції Фастів-2 на коліях знайшли тіло Івана Зарецького з відірваною головою. Через три дні після цього у льоху його будинку з переломом черепа від удару сокири виявили мертву Горську.
Радянське слідство дійшло висновку, що Іван Зарецький убив невістку через особисту неприязнь, а потім вчинив самогубство. Вже у часи незалежної України виявили, що художницю вбили радянські спецслужби.
У 1960-х художниця багато мандрувала, бувала у мистецьких поїздках з чоловіком на Донбасі, їздила селами, і в усіх подорожах збирала матеріал, який потім переосмислювала, втілюючи у своїх роботах.
У Києві вона створює композицію "Вітер" на фасаді ресторану "Вітряк"; у Жданові (тодішня назва Маріуполя) – панно "Квітуча Україна" для гастроному "Київ"; у Донецьку – мозаїчне панно для експериментальної школи №5.
У 1963 році група художників Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Галина Севрук, Галина Зубченко і Алла Горська взялися створювати вітраж до 150-річчя Тараса Шевченка у вестибюлі червоного корпусу Київського університету на замовлення ректорату. Втім замовників робота не вдовольнила, тому одного дня її розтрощили.
У липні 2022 року в Маріуполі росіяни зруйнували два мозаїчних панно -"Дерево життя" і "Боривітер" Алли Горської. Більша частина мозаїки збереглася, проте через окупацію міста їхня доля зараз невідома.
Як повідомляла УМ, «Алла Горська. Мисткиня у просторі тоталітаризму»: в Україні вийде біографія художниці-дисидентки.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>