Загрожує страта: родина ексбійця полку Калиновського просить Київ обміняти його з білоруської тюрми

Включити білоруського добровольця Василя Веремейчика, який став на захист України у складі полку імені Кастуся Калиновського, до українських обмінних списків, просить його родина. На батьківщині йому може загрожувати смертна кара.

Як інформує УМ, про це повідомило видання «Еўрарадыё».

Василь Веремейчик, на позивний Пацук, долучився до захисту України на початку повномасштабної війни. Воював на Херсонському й Миколаївському напрямках, був заступником командира батальйону «Волат». У квітні 2022 року зазнав поранення в бою в Миколаївській області та був нагороджений медаллю.

До полку Калиновського він потрапив після еміграції до України — у Білорусі йому загрожувало переслідування за участь у протестах 2020 року. Однак доброволець не зміг легалізуватись в Україні та виїхав.

Веремейчик намагався затриматись у Литві, але там вирішили, що він «загрожує національній безпеці». Ймовірно, таке рішення ухвалили через те, що чоловік вказав у документах, що колись служив за контрактом у білоруській армії. У 2016 році він звільнився та перейшов у сферу ІТ, пише «Еўрарадыё».

Тож Веремейчик вирішив поїхати до знайомих до В'єтнаму. Там його затримали й екстрадували на запит Білорусі. Опозиція повідомила, що в Білорусі Василю Веремейчику загрожує понад 20 років ув’язнення чи навіть страта.

Дружина та мати добровольця просять Україну включити його до обмінних списків. А замість нього запропонувати Мінську забрати полонених білорусів, які воювали на боці росії.

Ситуація ускладнюється тим, що добровольцю, як виявилося, заборонений в’їзд до України. У соцмережах ширилася інформація, нібито за рішенням стоїть сам штаб полку Калиновського, з яким у Веремейчика «був конфлікт».

Однак командир полку Павло Шурмей заявив, що частина, де служив Веремейчик, не робила такого запиту.

«В Україні з’ясовують обставини, чому Василь мав заборону. Потрібно знати, що і як було. Якщо людина хоче потрапити до України, навіть колишній воїн, трапляються випадки, коли людина щось робить, до чого ті ж прикордонники можуть поставитися по-службовому. Як і Литва, яка подивилася кейс Василя і поставила галочку. Якби він пішов іншим шляхом, було б інакше», — казав Шурмей.

Дружина Веремейчика каже, що досі точно не відомо, як так сталося, що Україна вважає добровольця небажаною людиною.

«В українців викликає нерозуміння: чому ви хочете обміняти цю людину, якщо у нас тут тисячі своїх полонених? Ми думали, що пояснити ситуацію допоможе командування полку, але їхні контакти не спрацювали. Тому ми хотіли б звернутися до білоруських та українських правозахисників, до керівництва ЗСУ з пропозицією розглянути питання про обмін Василя», — сказала Євгенія Веремейчик.

Вона розповіла, що на всі надіслані звернення отримувала формальні відповіді. Однак зараз у жінки з’явився оптимізм: із приходом до влади Дональда Трампа глава Білорусі демонструє готовність іти на контакт зі США. Окрім того, вже було звільнення кількох білоруських політв’язнів за участю адміністрації США.

«Тобто домовленості можливі. Так, визволення політв’язнів — це не визволення полонених. Але це сигналізує, що з режимом Лукашенка можна домовитися. До того ж у медіа почали з’являтись прізвища білорусів, які воювали на боці росії, а зараз перебувають у полоні в Україні. Хтось із них навіть звернувся до Лукашенка. І ми можемо пропонувати обміняти цих людей на тих, хто боронив Україну», — сказала Євгенія Веремейчик.

Вона висловила сподівання, що в Україні «з’являться люди, які готові почути нас».

Як повідомляла УМ, полк Калиновського визнано «терористичною організацією» у Білорусі.