В Ялті помер легендарний кобзар Остап Кіндрачук, фото

В анексованій Ялті на 88-му році життя помер легендарний кобзар Остап Кіндрачук. Про це на сторінці музиканта у «Фейсбуці» повідомили його рідні.

«18.12.2024

Сьогодні вночі Остапа Юрійовича не стало

Світла пам'ять!», - йдеться в повідомленні.

Як згадує письменник та керівник історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль, кобзар, попри проблеми зі здоров`ям, до останнього виходив з бандурою на Ялтинську набережну і грав там.

«Ще у вересні він грав на Набережній у Ялті, продовжуючи муляти око ФСБ. На нього окупанти не раз тиснули, ганяли з Набережної, але люди ставали на захист.

У жовтні ми ще спілкувалися. Пан Остап сказав, що зник з Нету, бо місяць лежав у лікарні, був дуже низький гемоглобін. Я ще подумав: це ж ризик віддаватися на ласку московським лікарям, ще отруять...», - написав Коваль у себе на сторінці.

До цього Остапа Юрійовича можна було часто зустріти на Майдані чи біля входу в метро. Незважаючи на погоду, він грав і співав, нагадуючи усім, хто вони і якого роду-племені. Його тихий, але проникливий голос, колоритна постать у синьому жупані й оселедець з козацькими вусами одразу впадали в око, де б він не з`являвся.

Родом Остап Кіндрачук із Покуття, із села Котиківка на Івано-Франківщині, хоча більшість його життя пов`язана саме з Ялтою. Опинився там волею долі: в юності поїхав до Казахстану «піднімати цілину», працював на тракторі. Взимку в степу обморозив руку і ледь не втратив її. Поїхав до Ялти на лікування та  так там і залишився.

Спочатку був у порту простим моряком, потім закінчив Батумське морехідне училище, штурманське відділення. Став капітаном дальнього плавання, 35 років провів у морі на капітанському мостику «Комети».

У 1955 році взяв до рук бандуру. В той час при клубі медпрацівників у Ялті було засновано капелу бандуристів під керівництвом подвижника кобзарства Криму і Кубані Олексія Нирка. Нирко був крім того ще й істориком кобзарства, керівником Кримської народної капели бандуристів ім.С.Руданського, головою кобзарської секції Музично-хорового товариства Криму, засновником музею бандури в Ялті.  У 1980-х роках став одним із організаторів товариства української мови ім.Амвросія Метлинського, пізніше реорганізованого в Ялтинське міське товариство "Просвіта" ім. Т.Шевченка.

Олексій Нирко став першим вчителем бандури Остапа Кіндрачука.  Пізніше Кіндрачук як соліст виступав у складі капели ім. Степана Руданського.

Довгий час він поєднував мореплавство із бандурою. А з 1993 року, вийшовши на пенсію, почав грати на вулиці. У його репертуарі були думи, історичні і народні пісні. А ще він зібрав велику колекцію книг про козацтво та історію України, дослідник кобзарства.

З кобзою він бував у багатьох містах, деякий час жив і співав у Києві, а кілька років тому, незважаючи на анексі півострова повернувся до рідної Ялти.

«Співав я під бандуру на ялтинській Набережній і при радянській, і при українській владах, співаю і при теперішній владі, і продовжу співати з єдиною думкою, щоб в Ялті «не вмерла Україна». Моє життя добігає до тієї Червоної Риски, якої рано чи пізно не уникнути нікому. Тож мінятись старому, «поношеному», з «тихим голосом» бандуристу уже пізно...», - писав Остап Кіндрачук Романові Ковалю, дякуючи за вітання з днем народження.

13 листопада Остапу Кіндрачуку виповнилося 87 років.