Солдати із КНДР не зможуть вплинути на реальний перебіг бойових дій

У Курській області Росії перебуває вже 11 тисяч військових із Північної Кореї.

Про це під час вечірнього звернення повідомив президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що провів Ставку, на якій окремо доповіли ГУР та Служби зовнішньої розвідки.

За даними ГУР МОУ, північнокорейські війська Москва озброїла 60мм мінометами, автоматами АК-12, кулеметами РПК/ПКМ, снайперськими гвинтівками СВД/СВЧ, ПТРК "Фенікс" та РПГ-7.

Своєю чергою речник Держдепу Метью Міллер під час брифінгу підтвердив інформацію української воєнної розвідки повідомивши про те, що США зафіксували близько 10 тисяч солдатів із КНДР у Курській області.

"Ці цифри можуть дещо зрости в перерахунку на загальну кількість військ КНДР у Росії. Ми бачили повідомлення преси про нібито бойові дії. Ми розглядаємо їх, але на даний момент не можемо підтвердити ці повідомлення", – заявив речник Міноборони США Пет Райдер.

Він також не зміг підтвердити повідомлення про наявність північнокорейських військ на окупованих територіях на сході України.

Звертаю увагу, що наразі у Курській області зосереджені понад 50 тисяч російських військовослужбовців. І воюють не строковики й контрактники. Там зосереджені бригади морської піхоти, дивізії повітряно-десантних військ, бригади спецпризначення і дивізії росгвардії. Але навіть ці 50 тисяч російських спецпризначенців не можуть тримати ситуацію під контролем.

Ба більше, Сили оборони України провели низку успішних атак поблизу населених пунктів на захід від Суджі й нині розширюють зону присутності в цьому російському регіоні. Геолокаційні кадри підтверджують просування українських військ до західної та південно-західної частини Руського Порічного, що на північ від Суджі.

Самі окупанти змушені були підтвердити факт важких боїв у районі Малої Локні. Крім того, російські джерела заявляли про штурмові дії українських військ поблизу Новоіванівки на південний схід від Кореневого та у районі Плєхового, що на південь від Суджі.

Введення оперативних резервів Збройних сил України значно стабілізувало ситуацію на цій ділянці фронту.

За даними командування Десантно-штурмових військ ЗСУ, втрати ворога склали майже 8000 особового складу.Окрім втрат у живій силі, українські військові знищили та пошкодили значну кількість важкої бронетехніки противника.

Крім цього, було збито 3 російських гвинтокрили, включно з 2 Ка-52 та 1 Мі-8, а також 146 дронів різних типів. В ході успішних бойових дій на території Курської області українські вояки  захопити трофеї, а саме: 9 танків, 4 БТР, 9 гармат та 6 мінометів, а також узяти у полон близько 700 російських військових.

Тому, на мою думку, 12 тисяч  військовослужбовців з КНДР є недостатньою кількістю щодо координальної зміни ситуації на лінії бойового зіткнення. Тим більше, що українські розвідники ставлять під сумнів якість і боєздатність північнокорейських бійців, описуючи більшість з них як "недосвідчених піхотинців низького рангу".

За словами представників американського оборонного відомства, під час контрнаступу у Курській області Росія намагалася відтіснити українців назад, але здебільшого їм це не вдалося – вони відвоювали деякі додаткові території, але це не можна назвати значним.

Нагадаю, 15 жовтня 2024 року стало відомо про те, що російські війська наразі формують батальйон чисельністю 3 000 осіб, укомплектований військовими з Північної Кореї. За даними української розвідки, батальйон, ймовірно, братиме участь в оборонних операціях Росії на території Курської області.

24 жовтня ГУР МОУ  підтвердило прибуття перших підрозділів північнокорейських солдатів у Курську область. Всього КНДР "передала" у розпорядження країни-агресорки до 12 тисяч військових. Відповідальним за контроль вишколу та адаптації військ КНДР Москва призначила заступника міністра оборони РФ Юнус-Бєка Євкурова.

28 жовтня генсек НАТО Марк Рютте підтвердив залучення військ КНДР у війні проти України і передислокацію їх у Курську область РФ.

За словами президента України Зеленського, фактичне залучення Північної Кореї до бойових дій повинно отримати відповідь у вигляді не заплющених очей та розгублених коментарів, а відчутного тиску як на Москву, так і на Пхеньян заради дотримання Статуту ООН і покарання за ескалацію.

Д. Снєгирьов