На ротацію до станції «Академік Вернадський» прибула україно-мексиканська експедиція, фото
До станції «Академік Вернадський» прибув науково-дослідницький криголам «Ноосфера» із українською та мексиканською експедиціями на борту. >>
Вчені знайшли ключ до розгадки механізмів швидкого сну та пам’яті (швидкий сон відіграє ключову роль у консолідації пам’яті та емоційній регуляції).
Кключовий регулятор швидкого сну вчені нарешті визначили – це рецептор мелатоніну MT1. На думку науковців, він має вирішальне значення для пам’яті, сновидінь і емоційної регуляції.
Це відкриття може прокласти шлях до нових методів лікування розладів сну та інших станів, як-от хвороба Паркінсона та деменція, що пов’язані з порушеннями фази швидкого сну (REM).
Як інформує УМ, про це йдеться у результатах дослідження, опублікованих в Journal of Neuroscience, пише Neuroscience News.
Людський сон розгортається в точній послідовності стадій, кожна з яких виконує різні фізіологічні функції. Швидкий сон відіграє ключову роль у консолідації пам’яті та емоційній регуляції.
Нешвидкий сон підтримує процеси фізичного відновлення. Збої в цьому циклі можуть погіршити когнітивні функції та підвищити вразливість до нервово-психічних захворювань.
Раніше вченим не вдалося визначити специфічний рецептор, що запускає фазу швидкого сну.
"Наразі не існує препаратів, спрямованих на фазу швидкого сну. Більшість снодійних препаратів на ринку, збільшуючи загальну тривалість сну, мають тенденцію негативно впливати на швидкий сон", – сказав співавтор дослідження та професор Університету Падуї доктор Стефано Комаї.
Але нещодавно науковцям вдалося виокремити важливий регулятор цієї стадії сну – MT1. Він впливає на тип нейрона, що синтезує нейромедіатор і гормон норадреналін в області, відомій як Locus Coeruleus (з латини – "блакитна пляма"). Тоді нейрони "заспокоюються" і припиняють свою діяльність.
Вчені використали препарат, спрямований на рецептори MT1. Завдяки новим лікам вони успішно збільшили тривалість швидкого сну в експериментальних тварин, одночасно зменшуючи активність їхніх нейронів.
На думку науковців, подальші дослідження нейробіології та фармакології швидкого сну мають вирішальне значення для розробки цільових методів лікування, які могли б покращити якість життя пацієнтів з порушеннями сну.
Як повідомляла УМ, Дослідження мозку: травматичні спогади обробляються як поточний досвід.
До станції «Академік Вернадський» прибув науково-дослідницький криголам «Ноосфера» із українською та мексиканською експедиціями на борту. >>
Японські та американські вчені знайшла шість видів цукрів у зразках породи та пилу з астероїда Бенну, які зібрав космічний безпілотник NASA. >>
Бельгійський вундеркінд Лоран Сімонс, якому всього 15 років, здобув ступінь доктора філософії з квантової фізики та привернув увагу світових медіа. >>
На моделі Gemma-3 від Google тренуватимуть нацональну велику мовну модель (LLM). >>
Національний рекорд України в номінації "Найбільша кількість знаків числа Пі, відтворена напам’ять підлітком" встановив 16-річний Борис Васковець з Києва – він вивчив послідовність із 300 цифр. >>
Оприлюднено результати масштабної перевірки всіх прокурорів зі статусом інвалідності. >>