На ротацію до станції «Академік Вернадський» прибула україно-мексиканська експедиція, фото
До станції «Академік Вернадський» прибув науково-дослідницький криголам «Ноосфера» із українською та мексиканською експедиціями на борту. >>
Раз в тисячу років вибух на Сонці може бути потужнішим за звичайні сонячні бурі
Потужні вибухи, які можуть серйозно пошкодити озоновий шар Землі спалахують на Сонці раз на тисячу років. Це спричинить значні зміни в глобальному кліматі та підвищить ризик захворювань на рак.
Як інформує УМ, про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі PNAS, передає The Conversation.
Сонце регулярно випромінює високоенергетичні частинки в так званих "подіях сонячних частинок". Зазвичай, магнітне поле Землі відштовхує ці частинки і таким чином захищає планету.
Однак приблизно раз на тисячу років вибух може бути набагато сильнішим за звичайні сонячні бурі.
"Ці вибухи частинок з поверхні Сонця можуть бути настільки потужними, що їх можна порівняти з прожектором, спрямованим у космос", – кажуть науковці.
Якщо такий вибух станеться, він може порушити роботу озонового шару більш ніж на рік. Озоновий шар захищає нас від шкідливого ультрафіолетового випромінювання. Без нього ультрафіолетове випромінювання може досягти поверхні Землі та пошкодити ДНК всіх форм життя на планеті.
"Висока інтенсивність ультрафіолетового випромінювання може перешкоджати росту рослин і процесу фотосинтезу, а також спричиняти підвищений рівень пошкодження ДНК у багатьох живих видів", – зазначають дослідники.
Для людей це може означати збільшення кількості випадків раку шкіри, ослаблення імунітету та проблем із зором. Наприклад, очі можуть постраждати вже через 30 хвилин впливу ультрафіолету.
Підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання може зберігатися до шести років, що призведе до збільшення кількості випадків пошкодження ДНК на 40-50%.
Науковці підозрюють, що такий потужний сонячний вибух міг статися ще близько 42 200 років тому. Він міг вплинути на древні групи людей і навіть стати причиною зникнення неандертальців.
Нагадаємо, вчені за допомогою космічного корабля Solar Dynamics Observatory NASA зробили знімки велетенської сонячної плями під назвою AR3664. Зараз ця ділянка в 15 разів більша за Землю і продовжує рости.
Як повідомляла УМ, невгамовний «Хаббл» сфотографував галактику за 49 млн світлових років від Землі.
До станції «Академік Вернадський» прибув науково-дослідницький криголам «Ноосфера» із українською та мексиканською експедиціями на борту. >>
Японські та американські вчені знайшла шість видів цукрів у зразках породи та пилу з астероїда Бенну, які зібрав космічний безпілотник NASA. >>
Космічна радіація призвела до того, що 30—31 листопада понад 6 тисяч літаків Airbus мали екстрено приземляти й оновити їхні компʼютери. Це може перетворитися на дедалі серйознішу проблему, адже мікрочипи дедалі частіше використовують у різних сферах життя. >>
Бельгійський вундеркінд Лоран Сімонс, якому всього 15 років, здобув ступінь доктора філософії з квантової фізики та привернув увагу світових медіа. >>
На моделі Gemma-3 від Google тренуватимуть нацональну велику мовну модель (LLM). >>
Національний рекорд України в номінації "Найбільша кількість знаків числа Пі, відтворена напам’ять підлітком" встановив 16-річний Борис Васковець з Києва – він вивчив послідовність із 300 цифр. >>