Музей Голодомору добудують: ВРУ прийняла «запізнілий» закон
Верховна Рада України в четвер, 18 липня, прийняла закон, який забезпечить добудову Національного музею Голодомору-геноциду коштом уряду Канади. >>
Повертаючи правду про Голодомор, ми маємо зберегти кожен спогад, кожне свідчення про ті часи, особливо від тих, кого вже ніколи не розпитаємо, кажуть музейники. (Фото: Фейсбук Музей Голодомору I Holodomor Museum)
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду.
Як інформує УМ, про це повідомили на сторінці Музей Голодомору I Holodomor Museum у Фейсбуці.
«Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору», — йдеться у дописі Музею на його офіційній фейсбук-сторінці.
Оскільки очевидців тієї трагедії з кожним роком стає все менше, дуже важливо, щоб вони залишили свої сповіді про пережите, кажуть у музеї. Тож його співробітники звертаються до журналістів та українських медіа із проханням переглянути свої архіви — раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Медійників просять подивитись підшивки газет, випуски теле- і радіопередач, знайти такі розповіді і передати в Музей Голодомору. «Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними», — кажуть музейники.
Усім готовим поділитися такими матеріалами вони пропонують писати на адресу [email protected] чи на сторінки Музею Голодомору у соцмережах.
Дещо раніше Національний музей Голодомору-геноциду виступив із закликом до всіх небайдужих долучитися до підписання петиції про позбавлення англо-американського журналіста Волтера Дюранті Пулітцерівської премії. На своїй фейсбук-сторінці музей зазначив, що репортажі Волтера Дюранті початку 1930-х років є яскравим прикладом дезінформації, яка допомагала комуністичному режиму приховувати від світу факти масової смертності від голоду.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
Верховна Рада України в четвер, 18 липня, прийняла закон, який забезпечить добудову Національного музею Голодомору-геноциду коштом уряду Канади. >>
Священник, військовий капелан, який потрапив у полон у складі гуманітарної місії біля острова Зміїний, провів у російських катівнях 68 діб, зазнавши важких моральних і тілесних тортур. >>
В Києві у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася лекція-обговорення, присвячена 120-й річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в’язня Аушвіцу та автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського. >>
Українські та закордонні ЗМІ неодноразово писали про переслідування в Україні науковців, які займаються дослідженнями найбільшого злочину геноциду українців, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом. >>
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>