Грузія після Патріарха Ілії: ризики розбалансування
Так інколи складається історія: майже одночасно відходять постаті, які тримали не лише церкву, а й саму конструкцію нації. >>
Московські попи мають чесно повідомити вірянам про свою належність до «матушкі-росії». (facebook.com/kievopecherskaya.lavra)
Конституційний суд України нарешті визнав конституційним закон, згідно з яким Українська православна церква Московського патріархату має змінити назву і вказати свою приналежність до держави-агресора - росії.
Цей закон №5309 було ухвалено Верховною Радою ще 20 грудня 2018 року у часи президенства Порошенка, який підписав його. Утім, 49 депутатів (переважно з нині забороненої ОПЗЖ) звернулися до КСУ з поданням щодо його «неконституційності».
Те, що даний закон відповідає Основному закону підтверджено лише зараз, через 10 місяців після повномасштабного вторгнення рф, коли військово-політичне керівництво узялося за агентів у московських рясах.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє пресслужба КСУ у вівторок.
Зазначається, що суддями-доповідачами у зазначеній справі були Сергій Головатий та Олександр Петришин. Рішення винесено 27 грудня.
Зокрема, Конституційна Феміда врахувала рішення Європейського суду з прав людини у справі Ільїн та інші проти України, де зокрема зазначено:
"сам факт того, що держава вимагає від релігійної організації, що бажає бути зареєстрованою, взяти назву, яка унеможливлює введення в оману вірян та суспільство загалом і завдяки якій є можливим її відрізняти від уже наявних організацій, у принципі, можна вважати виправданим обмеженням її права вільно обирати свою назву".
Ухвалений закон зобов’язав релігійні об’єднання відображати належність до релігійної організації (об’єднання) за межами України, до якої вона входить, шляхом обов’язкового відтворення у своїй назві повної статутної назви такої релігійної організації.
Також цей закон установив обмеження в умовах війни доступу священнослужителів, релігійних проповідників, наставників релігійних організацій, керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України до частин, з’єднань ЗСУ та інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших військових формувань України у місцях їхньої дислокації або інших обмежень, передбачених законом.
Текст рішення та його резюме буде оприлюднено на офіційному вебсайті Конституційного суду 28 грудня 2022 року.
Як повідомляла «УМ», останнім часом СБУ спільно з правоохоронцями перевірили майже всі храми та монастирі УПЦ МП в Україні і знайшли чимало порушень.
Намісник Києво-Печерської Лаври Павло Лебідь обурився, що держава не планує продовжувати договір оренди Трапезного та Успенського соборів із УПЦ МП з 1 січня 2023 року. Тобто вже у новому році московське попівство не зможе переступити поріг цих храмів у статусі орендаря.
Так інколи складається історія: майже одночасно відходять постаті, які тримали не лише церкву, а й саму конструкцію нації. >>
У Празі на Староміській площі в суботу, 21 лютого, сотні людей беруть участь у мітингу "Разом за Україну": захід присвячений четвертій річниці військового вторгнення росії в Україну. >>
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорпуційне бюро 19 лютого опублікували нові записи прослуховувань з операції «Мідас». Цього разу вони призначені ексміністру енергетики і юстиції Герману Галущенку. >>
Проведення президентських виборів одночасно з референдумом щодо мирної угоди з Росією.почала планувати Україна: адміністрація президента США Дональда Трампа наполягала на тому, щоб обидва голосування провели до 15 травня, інакше Україна ризикує втратити запропоновані гарантії США. >>
Перемовини в Абу-Дабі з самого початку не виглядали як шлях до миру — радше як ретельно зрежисована спроба зафіксувати безвихідь. >>
У вівторок, 3 лютого, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув до Києва та виступив у Верховній Раді України: він розкрив плани НАТО щодо дій в Україні після укладання мирної угоди. >>