Художнику української пісні Антіну Манастирському - 143, фото

Народився Антін Манастирський 2 листопада 1878 року у селі Завалів (нині Підгаєцький район Тернопільської області) в родині поштового урядника.

«Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові», - написав свого часу Антон Манастирський.

Як інформує УМ, про це нагадали дослідники життя видатного художника.

Освіту здобував у школі в Станіславові, куди родина переїхала після смерті батька, Львівській художньо-промисловій школі та у Краківській академії мистецтв.

У 1900-му році Товариство для розвою руської штуки, членом якого був Антон Манастирський, влаштувало його першу виставку карпатських пейзажів, з якої власне і почалося активне творче життя.

На своїх полотнах художник переважно зображував народну пісенну творчість.

У творчій спадщині художника є низка картин, назвами яких стали рядки народних пісень.

Окрім того, Манастирський писав портрети та пейзажі, займався ілюструванням книжок та творив іконостаси.

Найвідоміші його сакральні роботи – реставрація іконостасу в Успенській церкві Галича та авторство іконостаса у храмі в Літетині на Бережанщині.

До шедеврів митця також варто зарахувати проілюстровану ним Біблію, яка побачила світ у 1926 році. До неї майстер створив понад 50 малюнків й оформив обкладинку.

 У 1940 році, після радянської анексії західноукраїнських земель, Антін Макнастирський став членом Спілки художників України. Його роботи експонувалися, окрім Львова, у Харкові, Києві й Москві. На жаль, під час Другої світової багато робіт Манастирського було безповоротно втрачено.

У повоєнні роки до художника прийшло всенародне визнання. Його картини побували на виставках у Ризі, Таллінні, Вільнюсі, Кракові, Варшаві тощо.

У 1952-му у Львові картинна галерея організувала персональну експозицію Манастирського. Тут були представлені понад 100 робіт художника. А вже за рік йому присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1957-му – народного художника України.

На сьогодні відомо, що з іменем художника також пов’язано створення Свято-Воскресінського іконостасу у кафедральному соборі міста Івано-Франківська. Також до наших днів дійшов іконостас роботи А. Монастирського 20-30 рр. ХХ ст., церкви Різдва Христового (1905 р.) в смт Більшівці. Поміж 1934-1943 рр. у Блюдниківській церкві Різдва Пресвятої Богородиці Антон Монастирський виготовив храмовий іконостас, та в силу певних історичних обставин, що склалися в с. Блюдники у 1950 році, він був розібраний та перенесений громадою у вівтарну частину храму. Там він зберігається до сьогодні. На стінах церковних хорів церкви Різдва Богородиці вивішені демонтовані бічні ікони, які були взяті з намісного ряду цього ж іконостасу.

Творчість Антона Монастирського сьогодні заслужено включена до історії української культури, тому що він зарекомендував себе талановитим художником в різних жанрах образотворчого мистецтва. Особливо значущий його внесок у розвиток вітчизняної іконографії у складний період нашої національної історії – добу поміж двома світовими війнами.

Помер Антін Манастирський 15 травня 1969 року. Поховали художника на Личаківському цвинтарі в родинному склепі. Його роботи зберігаються в музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпра, Миколаєва та в приватних колекціях.

Антін Монастирський прожив неповторне творче життя, залишивши велику мистецьку спадщину, що збереглася у численних церквах Галичини, а також значну кількість високохудожніх творів, які сьогодні можна бачити у Національному музеї м. Львов.

Як повідомляла УМ, видатний художник-монументаліст Валентин Задорожній спалив власні картини періоду соцреалізму.