У Росії відбулися парламентські вибори: ті самі люди, в ту саму Держдуму

У Росії 17-19 вересня відбулися парламентські вибори.

Вперше їх проведення було розтягнуте на три дні, замість звичного до цього єдиного дня голосування, хоча головним днем волевиявлення, як зазначали на всіх виборчих плакатах, все ж було 19 вересня.

Формально триденне голосування було запроваджене вперше з мотивацією захисту населення від коронавірусу, але фактично — з прицілом на можливість більших махінацій з результатами волевиявлення.

За даними підрахунку 72,2% протоколів, на виборах до Держдуми лідирує партія «Єдина Росія», яка отримала понад 48% голосів. Отже, несподіванки не сталося, хіба що провладна партія отримала трохи менше голосів, ніж на попередніх виборах (у 2016-му було 54,2%) . 

Мета виборів — щоб нічого
не змінилося

Виборці обирали 450 депутатів Державної думи: 225 — за пропорційними партійними списками та ще 225 — у мажоритарних округах.

Хоча цей орган давно не викликає особливої довіри в росіян, оскільки Держдуму вважають лише затверджувачем рішень Кремля.

Втім минулого року до Конституції Росії внесли поправки, які дещо посилили її роль, — наприклад, відтепер парламент отримав право затверджувати кандидатуру прем’єра, віцепрем’єрів та федеральних міністрів.

Однак Дума і далі сприймається багатьма росіянами як «шалений принтер», що покірно затверджує будь-які законодавчі ініціативи, які виходять з адміністрації президента.

Її діяльність схвалює лише близько третини росіян (опитування «Левада-центру», серпень 2021 року) — це помітно менше, ніж показники уряду і тим більше президента Путіна, зазначає Бі-Бі-Сі.

Тому назагал ці вибори виглядають не як самостійна подія, а як частина ширшого процесу, апофеоз якого настане в 2024 році.

Саме тоді закінчиться черговий президентський термін Володимира Путіна. Звичайно, після минулорічного «обнуління» президентських термінів він може балотуватися знову. Але не виключений i варіант його відходу від влади.

Власне, аби ймовірний транзит пройшов максимально плавно, російська влада зацікавлена у максимально лояльному парламенті, який за потреби законодавчо закріпив би параметри нових реалій.

Зараз правляча партія «Єдина Росія» має у Думі конституційну більшість у дві третини голосів. Ідеальним результатом виборів для Кремля було б збереження такого ж стану справ і в парламенті наступного скликання. І це було головною метою виборів.

Рейтинг путінської владної партії «Єдина Росія» коливається в межах 30% (опитування Фонду «Громадська думка» та Всеросійського центру вивчення громадської думки, вересень 2021 року). Чимало росіян не пробачили партії влади голосування за підвищення пенсійного віку.

Кілька місяців тому Росією прокотилася хвиля протестів проти затримання найвідомішого тамтешнього опозиціонера Олексія Навального. І хоча ті протести, по суті, закінчилися безрезультатно, нинішні ви­бори можуть стати для противників влади гарною нагодою висловити своє ставлення до керівної верхівки.

Самооборона самодержавця

Перед виборами Кремль зробив усе можливе, аби не залишити й шпаринки для потрапляння до Дерджуми представників опозиції.

Під враженням протестів у Білорусі минулого року Кремль намертво їх «зашпаклював» від «небажаних елементів».

Так, під загрозою кримінального переслідування були змушені залишити Росію колишній депутат Думи Дмитро Гудков та соратниця Навального Любов Соболь. Проти деяких політиків, які заявляли про намір балотуватися, порушували кримінальні справи.

У травні чинна поки що Дер­ж­­­­­дума ухвалила закон, яким заборонила брати участь у виборах людям, які мали бодай якийсь стосунок до організацій, визнаних екстремістськими. Тобто, наприклад, до Фонду боротьби з корупцією, заснованого Олексієм Навальним.

Найцікавіше, що ця заборона поширювалася й на людей, які фінансово підтримували ФБК ще до того, як суд заборонив цю організацію. Так від участі у виборах були відрізані сотні, якщо не тисячі людей, які колись перерахували Навальному бодай кілька рублів.

Мав вплив на результати виборів і формат їхнього проведення. У кількох регіонах Росії — включно з традиційно не надто прихильною до влади Москвою — виборці мали змогу голосувати в «електронному форматі».

Попри те, що Володимир Путін у своєму передвиборчому зверненні заявив, що «сучасні технології гарантують безпеку та надійність електронного голосування», критики мають до нього чимало зауважень.

Олексій Навальний жорстко критикував її ще після першого використання на позаминулорічних місцевих виборах: його аналіз показав, що на округах, де застосовували систему, за представників партії влади віддавали набагато більше «електронних голосів», ніж реальних бюлетенів.

Зрештою, якби хтось захотів перевірити результати електронного голосування з приводу фальсифікації, то зробити це було б неможливо — тут ані бюлетені не перерахуєш, ані відеозаписи з камер на дільницях не переглянеш, ані навіть явку не проконтролюєш.

Фактом є те, що влада усіляко заохочувала виборців голосувати саме у такий спосіб: приміром, серед учасників електронного голосування розігрували автомобілі та квартири.

Є повідомлення і про те, що працівників бюджетної сфери у деяких регіонах змушували голосувати саме в електронному форматі.

Хто спостерігав

А можливих реальних оцінювачів російських виборів до Росії просто не допустили.  За повідомленням «Німецької хвилі», Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ подало заявку на направлення до Росії місії чисельністю в 500 людей — рівно стільки ж, як на минулих виборах до Думи у 2016 році.

Однак Москва, пославшись на епідемію коронавірусу, зменшила квоту спостерігачів до 50 людей.

У цих обставинах ОБСЄ заявила, що такої кількості людей буде недостатньо для ефективного спостереження за виборами, тому вперше за останні три десятки років не спостерігала за російськими виборами.

Утім, каже глава російського ЦВК Елла Памфілова, знайшлися і міжнародні організації, які з розумінням поставилися до карантинних обмежень: наприклад, Співдружність незалежних держав чи Шанхайська організація співробітництва (тобто відомі васали Росії). Загалом підтвердили свою участь у виборах 249 міжнародних спостерігачів iз 49 країн, більшість iз них — проросійського спрямування.

Проте в ухваленій минулого  тижня резолюції Європарламент заявив, що репресії, які застосовує Кремль проти своїх політичних опонентів, та зловживання процедурами реєстрації «унеможливлюють розмову про чесні парламентські вибори у вересні 2021 року».

«ЄС має бути готовим не визнати парламент Росії», — йдеться у резолюції.

Окремо в цьому документі йдеться про те, що Євросоюз має засудити проведення Росією виборів у «окупованому Криму» та не визнавати їхні результати. Раніше з подібною заявою виступила Верховна Рада України.

Нова Дума — старі обличчя

За створених владою Росії обставин шанси подолати п’яти­відсотковий виборчий бар’єр мали лише кілька партій з-поміж 14 учасниць кампанії. І хто стане переможцем, навіть гадати не варто.

Це — провладна партія «Єдина Росія», на чолі списку якої перебувають популярні в Росії члени уряду — міністр оборони Сергій Шойгу та глава МЗС Сергій Лавров.

Після обробки 72,2% протоколів, партія отримує понад 48% голосів, повідомляє телеканал «Дождь». Як інформує агенція «Інтерфакс», з урахуванням одномандатників провладна партія набирає просту більшість у Держдумі, отримуючи  понад 240 місць із 450.

На другому місці — Комуністична партія Російської Федерації (КПРФ) з 20,16% голосів, а на третьому — Ліберально-демократична партія Росії Володимира Жириновського (ЛДПР) з 7,66 відсотками голосів. П’ятивідсотковий бар’єр також долають «Справедлива Росія» (7,42%) та «Нові люди» (5,51%). Варто сказати, що трійка лідерів зовсім не змінилася — всі вони були в Думі попереднього скликання.    

Російські комуністи на чолі з незмінним лідером Геннадієм Зюгановим претендують на статус головної «опозиційної» сили. Ця «системна» і «лояльна» до Кремля партія реальною опозицією, звісно, не може бути.

Показово, що організований Олексієм Навальним фонд «Чесні вибори» просто не мав інших більш демократичних претендентів для підтримки, тому на більшості округів рекомендував iз представлених  виборцям 1 тис. 200 претендентів  голосувати за кандидатів-комуністів як «опозиційну силу, яка, однак, незмінно голосує в парламенті разом з «Єдиною Росією», підтримує курс Путіна та ви­правдовує Сталіна і всі репресії часів його правління. Ось такий альянс складається між російським «демократом» та відвертими сталіністами.

Додамо, що «Справедливу Росію — За правду» утворили, злившись, партія-сателіт влади «Справедлива Росія» Сергія Миронова та «За правду» письменника та учасника воєнних дій на Донбасі на боці проросійських сепаратистів Захара Прилепіна.

Останні передвиборчі соцопитування показували, що трохи недотягує до виборчого бар’єра партія «Нові люди», яку очолює власник косметичної компанії Faberlic Олексій Нечаєв.

Вона хоч і балансує на межі (голоси ж іще рахуватимуть), та наразі до Думи потрапляє.

Ця створена торік правоцентристська партія заявляє про прагнення захищати інтереси малого бізнесу, однак критики називають її «спойлером», що фінансується близькими до Кремля бізнесменами.

«Влада остаточно втратила сором і совість, —  так прокоментував результати волевиявлення ексдепутат, опозиціонер Геннадій Гудков. — Вона тотально сфальсифікувала результати і зробила це ще до самих виборів, оскільки повністю зачистила конкурентів. А зараз переписує протоколи. Головний результат цих виборів — те, що люди переконалися: цю владу шляхом виборів не змінити. Її треба змінювати зовсім іншими методами. Бо ця влада повністю забрехалася, вона зневажає народ і втратила його підтримку. Вона тримається тільки на штиках — на репресіях, на шахрайстві, махінаціях, на обмані і брехні. І це сьогодні побачили десятки мільйонів людей. Кількість обманутих росіян рано чи пізно перероросте в якість, і ці люди нарешті змусять цю владу піти. Питання тільки в тому, коли це станеться».

А ТИМ ЧАСОМ...

Усе «прозоро»

Рух «Голос», який російська влада визнала іноземним агентом, розповів у неділю про більш ніж чотири тисячі ймовірних порушень на ви­борах. Про це йдеться на сайті «Карта порушень». За даними спостерігачів, фальсифікації за три дні голосування зафіксували по всій Росії.

У ЦВК заявили, що вибори пройшли без серйозних подій, а повідомлення про серйозні порушення назвали «спланованою кампанією», що фінансується з-за кордону, процедуру ж голосування там визнали прозорою

ДО РЕЧІ

«Сепаратисти» голосують  за Росію

За попередніми даними ЦВК РФ, у виборах взяли участь 45,15 відсотка виборців. Загалом проголосувати на виборах до Держдуми мали 110 мільйонів осіб, серед яких були також сотні тисяч жителів ОРДЛО з російськими паспортами.

Тисячі мешканців непідконтрольних Києву частин Донецької та Луганської областей, які раніше скористалися можливістю отримати паспорти з двоголовим орлом, змогли взяти участь у виборах до Дер­жавної думи.

Для того, аби доправити новоспечених «росіян» до сусід­ньої Ростовської області, тамтешня «влада» використала десятки безплатних автобусів. А «виборцям» навіть давали в дорогу сухпайки.

Більшість використали цей безкоштовний «зелений коридор», аби дешевше скупитися на території РФ. У Росії порахували, що участь у виборах узяли близько 150 тисяч мешканців Донбасу.