Агенти ГРУ Петров і Боширов причетні до підриву арсеналу в Чехії, який мали передати ЗСУ

Чехія вимагає, щоб 18 російських дипломатів, які були ідентифіковані як співробітники російських спецслужб – військової розвідки Генштабу (ГРУ) і Служби зовнішньої розвідки (СЗР), залишили країну впродовж 48 годин. 

Прем'єр-міністр Андрій Бабіш заявляє, що є обґрунтовані підозри в причетності саме цих «дипломатів» з російських спецслужб до вибухів складів боєприпасів у Чехії в 2014 році.

Виконавцями цих терактів поліція Чехії вважає і вже оголосила у розшук двох російських громадян, які використовували паспорти на ім'я Олександра Петрова і Руслана Боширова під час відвідування 11-16 жовтня 2014 року Праги і Злинського краю.

Важливо, що саме агентів ГРУ «Петрова» і «Боширова» звинувачували в отруєнні Сергія і Юлії Скрипалів у британському місті Солсбері у 2018 році. Втім, вони «засвітилися» ще й у Чехії.

Як передає Україна молода, про це повідомляють ЗМІ Чехії після гучних заяв керівництва уряду.

Перший віцепрем’єр уряду, який нині обіймає посаду міністра внутрішніх та закордонних справ Ян Гамачек вже проінформував про це посла Росії, і ситуація все ще обговорюється з зарубіжними партнерами.

Наразі Національне управління по боротьбі з організованою злочинністю Чехії просить посприяти в розшуку і затриманні двох підозрюваних.

Підозрювані користувалися документами, щонайменше, на дві особи. Спочатку вони пред'являли російські паспорти, видані на ім'я Олександра Петрова, 13 липня 1979 року народження і Руслана Боширова 18 липня 1979 року народження.

Потім вони пред'являли паспорти, видані громадянину Республіки Молдова Ніколає Попа 18 липня 1979 року народження і громадянину Таджикистану на ім'я Руслана Табарова, 23 жовтня 1975 року народження, мовиться у повідомленні.

Стверджується, що це агенти російського Головного управління Генштабу (ГРУ), чиї справжні імена – Анатолій Чепіга і Олександр Мишкін.

Влада Чехії підозрює їх у причетності до двох вибухів на складі боєприпасів в країні в жовтні і грудні 2014 року. Про це оголосив у суботу прем'єр-міністр Андрій Бабіш.

Цікаво, що за неофіційними даними поліції, які наводять чеські ЗМІ, мотивом контрольованого вибуху на складі у Врбетицях могла бути спроба запобігти поставці чеської зброї в Україну, яка відбиває воєнну агресію Кремля.

                                                Після підриву складу боєприпасів у Врбетице. 

У цей період, за даними слідчих, зброя, придбана болгарським посередником, мала бути вилучена зі складу у чеських Врбетицях та надалі надіслана українським військам. За однією з версій, вибух мав статися не в Чехії, а пізніше під час транспортування зброї в Україну.

Прем’єр Бабіш і перший віцепрем’єр Гамачек на надзвичайній пресконференції заявили, що російські дипломати причетні до вибухів складів з боєприпасами в селищі Врбетице, які стались у жовтні й грудні 2014 року. Тоді під час вибухів загинуло двоє людей.

Пан Бабіш назвав частину 29155 російської спецслужби ГРУ, чиї офіцери були залучені до вибуху боєприпасів на терені селища Врбетице у 2014 році, в результаті якої було завдано великої матеріальної шкоди, створено загрозу життю місцевих жителів, та найголовніше – двоє людей через ці вибухи загинули.

«Існує обґрунтована підозра, що російські спецслужби служби ГРУ брали участь у вибухах у 2014 році на звалищі боєприпасів у чеському селі Врбетице. Отже Чехія вислала 18 російських дипломатів», – наголосив прем’єр.

За його словами, президент країни Мілош Земан був поінформований про видворення російських дипломатів і «висловив нам свою абсолютну підтримку».

І додав, що Чеська Республіка є суверенною державою і повинна відповісти відповідним чином на ці безпрецедентні висновки. Пан Бабіш написав, що поінформував і керівництво Європейського союзу і НАТО про дії Чехії щодо російських дипломатів та про розслідування вибухів у Врбетице у 2014 році.

До речі, Ян Гамачек планував візит до Москви, але скасував його зі зрозумілих причин.

У свою чергу речниця МЗС Росії Марія Захарова реагуючи на висилку 18 російських дипломатів, заявила, що Прага знає про наслідки, які буде мати ситуація після подібних «фокусів».