Викрито злочинну групу депутатки Скороход – НАБУ
Служба безпеки, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. >>
Верховна Рада може зібратися на позачергове засідання, щоб звільнити директора НАБУ Артема Ситника.
Як інформує УМ, про це повідомляє у телеграм-каналі Віталій Шабунін.
Процес, за словами голови Центру протидії корупції, координує народний депутат Артем Дмитрук. Саме він отримав у спікера Дмитра Разумкова підписні листи.
Сесію хочуть призначити на цей четвер. Шабунін відзначив: планують "знімати" Ситника під час перебування в Україні Президента Європейської Ради. На його думку, це свідоме руйнування стосунків з Європейським Союзом.
"До речі, якраз завтра Президент ЄР Шарль Мішель зустрічається з Ситником, а вже у четвер Рада зноситиме останнього з політичних мотивів",- написав Шабунін.
Артем Дмитрук інформацію підтвердив у коментарі LB.ua.
"Вчора отримали підписні листи у спікера. Не секрет, що я рік тому уперше збирав підписи, моя позиція не змінилася", - пояснив Дмитрук.
Торік Дмитрук зазначав, що збирає підписи, бо "Ситник - корупціонер", а за п'ять років діяльності Бюро "за клопотанням цього органу не було ухвалено жодного рішення".
Джерела LB.ua у фракції "Слуга народу" повідомили, що збір підписів почався приблизно об 11 годині 2 березня. За десять хвилин було зібрано шість голосів.
Нагадаємо, що директор НАБУ призначається на посаду та звільняється з посади президентом України. Але Верховна Рада за наявності визначених підстав, за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу парламенту може прийняти рішення про звільнення директора Національного бюро з посади.
Цими підставами є еміграція, невідповідність обмеженням щодо сумісництва, несвоєчасне подання декларації про доходи, отримання громадянства іншої держави, негативний висновок аудиту, наявність заборгованості зі сплати аліментів.
У лютому Кабінет міністрів зареєстрував законопроєкт, який пропонує надати НАБУ статус органу виконавчої влади, директора якого буде призначати уряд за результатами конкурсного відбору.
Конкурсна комісія складатиметься з дев'яти осіб. Трьох з них делегуватиме Рада національної безпеки і оборони, ще шістьох - Кабінет міністрів (троє з них повинні бути міжнародними експертами).
Окремою нормою законопроєкту вказано, що протягом проходження відбору нового директора НАБУ повноваження директора виконуватиме перший заступник директора НАБУ. Тобто мова йде про звільнення чинного директора НАБУ Артема Ситника. Його перший заступник - Гізо Углава.
Як повідомляла УМ, 15 лютого голова правління "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін заявив, що влада готує нову спробу звільнити директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника. За його словами, звільнення Ситника є особистим рішенням президента.
На початку 2020 року в Верховній Раді збиралися розглянути постанову про звільнення Ситника через визнання винним в адміністративному правопорушенні, пов'язаному з корупцією. На розгляд депутатів вона так і не потрапила.
В серпні 2020 року Конституційний Суд визнав неконституційним указ про призначення Ситника директором НАБУ. Попри це Ситник залишився на посаді, оскільки скасування указу не означало припинення повноважень директора НАБУ.
Служба безпеки, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. >>
Буквально за тиждень до звільнення з ОП Андрій Єрмак намагався добитися відставки Василя Малюка з посади глави СБУ. >>
Керівник комерційного підприємства в 2024 році організував схему «перемоги» підконтрольної компанії у закупівлях для потреб військової частини. >>
Після внесення багатомільйонної застави фігурант гучної антикорупційної справи Мідас Ігор Фурсенко (Рьошик) вийшов на свободу . >>
Корупційний скандал в «Енергоатомі» породив цілу хвилю розслідувань і гучних заяв, автори яких активно і часом бездоказово розширюють список осіб, причетних до «міндічгейту». >>
СБУ спільно з прокуратурою забезпечили повернення до державного бюджету понад 130 мільйонів гривень, завданих діями колишнього високопосадовця Державної фіскальної служби Євгеном Бамбізовим. >>