Разумков направив закон про референдум на підпис Зеленському

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав Закон про народовладдя через всеукраїнський референдум (проєкт №3612).

Як інформує УМ, про це інформує пресслужба парламенту.

Документом передбачаються такі види всеукраїнського референдуму за предметом: 1) затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; 2) вирішення питання загальнодержавного значення; 3) зміна території України; 4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями.

На референдум не можуть виноситися питання:

що суперечать Конституції, загальновизнаним нормам міжнародного права;
що скасовують чи обмежують конституційні права і свободи людини й громадянина та гарантії їх реалізації;

щодо питань податків, бюджету, амністії;
спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;

включені Конституцією України й законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.
Законом визначено коло суб’єктів процесу референдуму, які реєструються у Центральній виборчій комісії як прихильники чи опоненти питання всеукраїнського референдуму.

Ними можуть бути як політичні партії, так і громадські організації, відповідно зареєстровані у Центральній виборчій комісії. Як зазначається у пояснювальній записці, це сприятиме посиленню легітимації рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі, зміцненню зв’язків інститутів громадянського суспільства з органами державної влади.

Закон направлений на підпис Президенту України.

Рада ухвалила закон Зеленського про референдум 26 січня. За документ проголосували 255 нардепів. Голоси за дали 226 "слуг народу", 20 нардепів "Довіри" і 9 позафракційних. При цьому не голосували двоє "слуг" та 18 були відсутні на засіданні.

У законопроєкті запропоновано, щоб на референдум могло бути винесено тільки одне питання і були передбачені відповіді "так" або "ні".

Референдум, згідно з законом, може проводитися як шляхом голосування у бюлетні (як на виборах), так і в електронному форматі.

Щоб референдум відбувся, на ньому повинні проголосувати не менш ніж 50% виборців. Для затвердження питання, винесеного на референдум, його повинні підтримати більш ніж половина виборців. Референдум не можуть проводити водночас з виборами.

Право голосу на всеукраїнському референдумі мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років і які не визнані у встановленому законом порядку недієздатними.

Призначити всеукраїнський референдум можуть президент, Верховна Рада та президент за народною ініціативою. Останнє передбачає проголошення референдуму на вимогу не менш ніж 3 млн українців, які мають право голосу за умови, що підписи зібрано хоча б у двох третинах адміністративно-територіальних одиниць і не менш ніж по 100 000 підписів у кожній.

Участь громадян України у всеукраїнському референдумі є добровільною. Всеукраїнський референдум не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

У червні 2020 року президент Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт про всеукраїнський референдум. Впровадження процедури народовладдя постало особливо гостро на тлі відкриття ринку землі, адже питання продажу українських сільськогосподарських земель іноземцям влада обіцяла виносити на референдум. Фактично цей документ є другим етапом земельної реформи.

У червні ж парламент підтримав документ у першому читанні, а от ухвалення в цілому затягнулося на довгі сім місяців. Наприкінці жовтня Рада отримала висновок Венеціанської комісії щодо законопроєкту про референдум. 

Раніше повідомлялося, що перший референдум може відбутися вже у 2021 році. Його проведення вартуватиме державі близько 2 млрд грн.

Як повідомляла «УМ», 26 січня, парламент остаточно схвалив законопроєкт про всеукраїнський референдум, який критикує опозиція.

Партія «Європейська Солідарність» вже готує подання до КСУ для визнання закону про референдум неконституційним.

Народна депутатка з фракції «ЄС» Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає, що у цьому провладному законі немає забезпечення пропорційності, а сам закон є «сирим», тому він може бути використаним для того, щоб руйнувати ті чи інші процеси в країні.