В Україні з’явиться новий адресний реєстр

В Україні створять адресний реєстр, що працюватиме в складі будівельного реєстру. А Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Державний земельний кадастр та інші види природоресурсних кадастрів, а також будівний кадастр продовжать самостійне існування.

Як інформує УМ, про це у коментарі AgroPolit заявив перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

На сьогодні дуже нагальною є потреба у налагодженні інформаційної взаємодії між реєстрами, – сказав чиновник. – На мій погляд, основою для цього є земля, тому всі кадастри і реєстри, у тому числі – будівельний та адресний, повинні мати за основу Державний земельний кадастр.

Мірошниченко пояснив, що адресний реєстр "має бути не просто табличкою з адресами, а повинен містити відомості про те, де саме розташований об'єкт, з відображенням конкретної адреси та прив’язкою до конкретної земельної ділянки".

Поки що йдеться не стільки про формальне об'єднання реєстрів, скільки про уніфікацію та налагодження інформаційної взаємодії. Це і зручність користування, і підвищення контролю за їх достовірністю та чимало інших функцій, – резюмував заступник голови Держгеокадастру.

Наприкінці 2020 року Держгеокадастр зробив важливі пояснення про те, що рішення Конституційного Суду України не можуть вплинути на земельну реформу.

Деякі українські політики, які раніше не підтримували відкриття ринку землі в Україні, тепер переконують, що не можна розпускати Конституційний Суд. Про це заявив очільник Держгеокадастру Роман Лещенко, передає "Українська правда".

За його словами, такими діями вони "підіграють" суддям КСУ та намагаються зупинити земельну реформу. Політики також хочуть не допустити початку обігу земель сільського господарства.

"Ми зробимо все для того, щоб обіг сільськогосподарської землі в Україні стартував з 1 липня 2021 року", - заявив очільник відомства.

На думку Лещенка, рішенням Конституційного суду намагалися знищити усі досягнення, спрямовані на знищення корупції.

Як зазначив очільник Держгеокадастру, земельна реформа є "відновленням справедливості". Він вважає, що власники земельних часток в Україні з 2001 року не мали змоги розпоряджатися своїм майном. У цей час, за його словами, з держвласності виводили мільйони гектарів земель під особисте селянське господарство.

Він також додав, що політики, які виступали проти земельної реформи, саме цим і лякали українців.

Як повідомляла УМ, раніше народні депутати України, при заблокованій трибуні й крики “Ганьба!”, ухвалили в першому читанні законопроект 2178-10 щодо запровадження ринку землі.

Відповідно до останніх соціологічних опитувань групи «Рейтинг», 73% українців не підтримують запровадження ринку землі.  У вересні опитування про ставлення до ринку землі проводив фонд «Демократичні ініціативи». Відповідно до результатів цього опитування, 56% громадян підтримували право українців на продаж землі, а 28% були проти цього.

Зеленський запевнив аграріїв, що після земельної реформи купувати й продавати землі сільськогосподарського призначення зможуть тільки українські громадяни та вітчизняні компанії.

20 грудня 2018 року Верховна рада схвалила продовження мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2020 року. Законопроект №9355-5 підтримав 231 народний депутат.

Зеленський розпорядився, щоб уряд підготував, а парламент ухвалив до 1 грудня законопроект про ринок земель сільськогосподарського призначення та скасував мораторій на продаж землі.