Протести в Киргизстані: експрезидента випустили із СІЗО на вимогу мітингарів

Колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва звільнили з-під варти на вимогу учасників протестів. Це трапилось після того, як протестувальники захопили будівлю парламенту. 

Про перебіг подій у столиці Киргизстану в ніч проти 6 жовтня розповідає "Радио Азаттык".

Ще ввечері 5 жовтня була інформація про те, що мітингувальники оточили киргизький "білий дім" – резиденцію президента, де одночасно працює і парламент.

Згодом мітингувальники увійшли в середину. ЗМІ зазначають, що силовики не чинили особливого спротиву учасникам протестів. Натомість самі мітингувальники в соцмережах стверджують, що силовики "виявили свою солідарність протестам".

Щоправда, самого президента Соонбая Жеенбекова там не було. Так само є повідомлення, що мітингувальники не помітили й охорони.

Прессекретарка президента Толгонай Стамалієва запевнила, що Жеенбеков досі в Бішкеку й не покидав столиці. З резиденції він поїхав близько 2 години ночі.

"Президент проводив особисті розмови з усіма політичними силами. Він розраховує на розсудливість організаторів акції протесту", -  зазначила Стамалієва.

Після "білого дому" протестувальникам вдалося захопити й будівлю Комітету національної безпеки. Один з протестувальників заявив, що киргизький спецназ виявив свою солідарність з мітингувальниками.

Схоже, в захопленні Комітету нацбезпеки була єдина мета – звільнення експрезидента Алмазбека Атамбаєва, якого засудили на 11 років.

Був президентом Киргизстану з 2011 по 2017 рік. У червні 2019 року парламент позбавив його недоторканості. Згодом його ув'язнили на 11 років за звинуваченнями у корупції.

За версією спеціальної депутатської комісії, експрезидент причетний до корупційних схем при модернізації ТЕЦ Бішкеку, що призвело до аварії на об'єкті у 2018 році. А також його звинуватили в незаконному привласненні земель і звільненні кримінального авторитета Азіза Батукаєва у 2013 році.

В Киргизстані спалахнули протести через результати парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Здолати прохідний бар'єр у парламент змогли лише 4 політичні сили, з яких 3 – пов'язані з владою.

Єдина опозиційна політсила "Бутун Киргизстан" хоча й пройшла в парламент, але отримає там мінімальну присутність, залишившись у відчутній меншості.

Люди не згодні з таким розкладом і вийшли на масові протести, заявляючи про фальсифікації результатів виборів і використання адміністративного ресурсу з боку влади.