Загибель Флойда: кому вигідні протести у США, де вже загинуло 11 людей

15:03, 04.06.2020
Загибель Флойда: кому вигідні протести у США, де вже загинуло 11 людей

Протестувальники у Нью-Йорку, 2 червня 2020 року.

Про перших жертв масових заворушень у США повідомила агенція «Асошиейтед Пресс». Смертельні випадки зафіксовані в кількох штатах: більшість загиблих є афроамериканцями. Число поранених і травмованих вже рахують десятками, але точну кількість встановити наразі неможливо.

 

У Лас-Вегасі один поліцейський перебуває у критичному стані після кульового поранення 1 червня, у Сент-Луїсі четверо правоохоронців зазнали поранень того ж вечора. Загибель темношкірого Джорджа Флойда після жорсткого затримання поліцією в Міннеаполісі, штат Міннесота, протестувальники вимагають розслідувати і припинити поліцейське насильство в країні.

 

Після заворушень влада в 40 американських містах запровадила комендантську годину. До Вашингтона на випадок загострення ситуації додатково спрямовано понад півтори тисячі військовослужбовців. Незадовго до цього демонстранти зібралися біля Білого дому.

 

Президенту США Дональдові Трампу довелося ховатися в бункері. Він подякував Національній гвардії за розгін демонстрантів і масові затримання. Раніше Сенат США заблокував резолюцію, в якій засуджувалися дії Трампа під час протестів. Демократи критикують президента за те, що він дозволив використовувати проти активістів сльозогінний газ і гумові кулі. Але республіканці, які в Сенаті мають більшість, виступили проти.

 

46-річного Джорджа Флойда затримали 25 травня. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін натиснув затриманому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Смерть Флойда констатували в лікарні Міннеаполіса.

 

Відеозаписи інциденту стрімко поширилися соціальними мережами. Влада Міннесоти після проведення судово-медичної експертизи визнала смерть Флойда вбивством. Усі четверо поліцейських, які брали участь у затриманні Флойда, відсторонені від несення служби до закінчення службової перевірки. Шовін заарештований.

 

Агенція «Асошиейтед Пресс» повідомляє, що вже заарештовано близько чотирьох з половиною тисяч маніфестантів, які протестували проти насилля поліції. Хоча, як випливає з її інформації та повідомлень інших американських агенцій та ЗМІ, йдеться передусім про мародерів, які використовують протести для пограбування магазинів.

 

Протестуючі, незважаючи на запроваджену комендантську годину після того, як протести поширилися на близько 100 міст Америки, не збираються йти з вулиць, заявляючи: «Ми не дозволимо Трампу спотворити наше демократію, у нас є право висловлюватися, гарантоване першою поправкою». І окремі губернатори штатів та поліція поділяють настрої.

 

Тож Трамп зі свого бункера пригрозив застосувати армію для придушення заворушень у США і закликав губернаторів затримувати протестувальників. У вівторок стало відомо, що військове відомство США вже перекинуло армійський спецконтингент до американської столиці, про що повідомив представник Пентагону Джонатан Хоффман.

 

Губернатор Міннесоти та омбудсмен штату відкрили цивільне провадження обставин загибелі Флойда, вони мають намір розібратися в обвинуваченнях на адресу поліційного управління, яке багато хто підозрює в расових упередженнях. Це робиться для того, щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому.

 

У десятках міст запровадили комендантську годину, щоб зупинити пограбування і вандалізм, у 29 штатах перебуває 18 тисяч військових, які працюють разом із поліцією. Пентагон повідомив, що близько 1 600 військовослужбовців перекинули в район Вашингтона. Президент Дональд Трамп вже закликав ввести у Нью-Йорк сили національної гвардії. Згоду на це мав дати губернатор Ендрю Куомо, але він на такий крок поки не пішов.

 

Зі США протести вже перекинулися на Європу. Французьке видання «Фігаро» повідомляє про початок протестів проти расизму в Парижі: в них взяли участь близько 15 тисяч людей. Біля одного з паризьких судів пройшов мітинг у пам'ять про 24-річного темношкірого француза Адаме Траоре, який загинув після затримання у 2016 році. Між деякими протестувальниками й поліцією сталися сутички. Правоохоронці застосували сльозогінний газ. Упродовж останніх днів протести проти расизму також проходили у Великій Британії, Нідерландах, Німеччині та Новій Зеландії.

 

Частина американських ЗМІ, прихильних до Трампа, незмінно виправдовують будь-які його дії, а решта звинувачують Трампа у диктатурі та расизмі стверджуючи, що «так помирає демократія». Більшість засуджує реакцію діючого президента США та його погрози застосувати проти протестувальників армію, називаючи це «війною проти Америки».

 

Замість того, щоб заспокоїти країну, Дональд Трамп підливає масла у вогонь і дуже близький до того, щоб розпалити громадянську війну, заявив у своїй колонці в «Нью-Йорк Таймс» публіцист та лауреат Нобелівської премії з економіки Пол Кругман.

 

«Не думаю, що буде перебільшенням сказати, що та Америка, яку ми знаємо, на межі», - пише він. За словами пана Кругмана, країна опинилася в такій ситуації через те, що впродовж останніх чотирьох десятиліть заможні еліти застосовували расизм для того, щоб отримати владу, яку використовували для просування політики, що збагачувала заможних коштом найманих працівників.

 

«Навряд чи Трампу вдасться розгорнути справжню расову війну найближчим часом, вважає публіцист. Одна з причин - президентські вибори у листопаді». Проте, попереджає він, наступні кілька місяців, ймовірно, будуть «дуже і дуже бридкими».

 

«Трамп хоче розв'язати війну проти Америки», - пише оглядачка «Вашингтон Пост» Дженніфер Рубін, коментуючи заяви президента США про можливість застосування армії.

 

        Начальник управління поліції Нью-Йорка Теренс Монахан став на одне коліно разом із активістами/ 

 

«Якщо у когось в Америці були бодай якісь сумніви щодо його намірів - розпалити насильство, посилити расову ворожнечу та прославити себе за рахунок національних здобутків - події вівторка мають їх розвіяти», - стверджує вона та закликає конгресменів почати розслідування щодо надмірного застосування сили та позбавлення протестувальників їхнього права на зібрання та свободу слова.

 

Схожу думку висловлює і редактор «Лос-Анджелес Таймс» Сьюел Чан, вважаючи, що Трамп хоче збройного конфлікту і не можна дозволити йому досягти цього. «Його дії можна було б порівняти з поведінкою агресивного підлітка, якби не величезна сила його військових наказів та абсолютна відсутність характеру та здатності дотримуватися своєї присяги зберегти та захистити Конституцію», - додає журналіст.

 

Не залучати війська до придушення акцій протесту просить владу «Волл-Стріт Джорнел». Видання пише, що погрози Трампа щодо застосування сили «як завжди різкі та позбавлені співчуття», але він має рацію стосовно того, що забезпечення громадського порядку - головний обов'язок місцевої влади.

 

«Губернатори та мери повинні захистити невинних, якщо не хочуть, щоб федеральна влада залучила військових до патрулювання їхніх вулиць», - пише видання. Останнє буде помилкою, наголошує «Волл-Стріт Джорнел». бо військові на вулицях міст тільки посилять напругу замість того, щоб послабити її.

 

Протести у США можуть стати «поворотним моментом» в американській расовій політиці, пише британська газета «Гардіан». Спроби применшити значення демонстрацій вживанням до протестувальників слів на кшталт «анархісти» та «бунтівники», викривляють ті події, що стали масовим вираженням відрази та люті.

 

Видання пише, що Covid-19 пролив світло на існування проблеми расизму в американському суспільстві задовго до смерті Джорджа Флойда. З початку пандемії у США від хвороби померли понад 100 тисяч людей. Згідно з даними офіційної статистики, афроамериканців серед них майже втричі більше ніж білих американців.

 

Через економічну кризу, спричинену пандемією, рівень безробіття у країні зріс до 20% - і знову більше від цього постраждали афроамериканці.

 

«США дуже не пощастило, що в такі часи країною керує президент, який культивує розбрат як політичну стратегію», - пише «Гардіан».