Займалися підпалами в Україні: затримано 6 агентів рф, фото
Служба безпеки та Національна поліція затримали ще шістьох російських агентів, які вчиняли підпали у різних регіонах України. >>
У ніч з 29 на 30 листопада, у Києві, на Майдані Незалежності, відбувся силовий розгін спецпідрозділом «Беркут» студентів, які протестували проти рішення уряду зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
На Майдані Незалежності тієї листопадової ночі перебувало до 400 протестувальників. Ще перед 4-ю годиною ранку на головну площу Києва і України почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції (до 2000 чоловік) оточили активістів – одні з них, стомлені, дрімали, інші грілися біля багаття, хтось співав пісні.
Як виявилося згодом, ця силова спецоперація називалася досить прозаїчно: «розчисткою території для встановлення новорічної ялинки». В результаті наступу силовиків десятки людей було жорстоко побиті, серед них багато студентів (чимало з них приїхало з інших областей України).
На відеозаписах, оприлюднених в інтернеті, було видно, як бійці «Беркуту» витісняли людей з-під монументу Незалежності, б’ючи їх кийками та ногами. Декого продовжували бити навіть після того, як він упав; міліціянти у повній бойовій екіпіровці, наче запрограмовані на лють і абсолютне насилля роботи, гналися за своїми беззбройними жертвами, переслідуючи тих далеко за межами Майдану.
Для багатьох, як у сиву давнину, єдиним прихистком став Михайлівський монастир, який у лиху годину відкрив свої двері тієї страшної ночі для багатьох переслідуваних.
Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження – за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство». У МВС розгін протестувальників пояснювали провокаціями з їхнього боку. Від дій силовиків тодішнє керівництво держави відмежувалося; нікого не було покарано, розслідування не було почато. Не покарані винуватці тих подій і досі – ані ті, хто надавав злочинний наказ, ані ті, хто з азартом його виконував.
Жорстоке побиття студентів на київському Майдані приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.
Наступного дня, 1 грудня 2013 року, у Києві відбувся один із найвелелюдніших мітингів, що дав поштовх подальшому загостренню протистояння між українцями і владою.
Служба безпеки та Національна поліція затримали ще шістьох російських агентів, які вчиняли підпали у різних регіонах України. >>
Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №13037 щодо вдосконалення військової дисципліни за стандартами НАТО: документ визначає механізми протидії дискримінації й сексуальним домаганням серед військовослужбовців. >>
Російські війська в ніч на 14 березня здійснили масовану ракетно-дронову атаку на Київську область, внаслідок якої загинули четверо людей, ще щонайменше 15 отримали поранення. >>
Через нічну комбіновану атаку ворога в двох районах Києва виникли пожежі, також пошкоджений житловий будинок. >>
У Миронівській територіальній громаді на Київщині створили та презентували дорожню карту впровадження Стратегії розвитку громади. >>
Російські окупаційні війська у ніч на 22 лютого розпочали масовану атаку на Київ, запускали ударні безпілотники і ракети, внаслідок чого постраждали жінка і дитина з передмістя столиці. >>