Українські діячі та науковці звернулися до міністра культури, молоді та спорту України Володимира Бородянського з проханням забезпечити функціонування в Києві принаймні одного повністю україномовного оперного театру.
Відповідне звернення підписали та опублікували науковці в понеділок, 25 листопада, повідомляє Портал мовної політики.
“Причина очевидна: 50 років тому всі опери в наших театрах виконували в українських перекладах. У період незалежності наші театри тотально перейшли до практики виконання творів мовами оригіналів – і це співпереживання з боку публіки зникло. Адже неможливо глибоко співпереживати тому, чого до кінця не розумієш. На жаль, і самі артисти-співаки часто дуже приблизно уявляють те, про що саме вони співають”, – йдеться у зверненні.
Автори звернення називають “міфами” поширені думки про те, що опери виконують лише мовами оригіналу та наголошують, що від виконання опери в перекладі враження від вистави посилюється.
Адже існують і численні записи арій у перекладах у виконанні найвідоміших солістів та наводять цитату Дмитра Шостаковича: “Оперу треба виконувати тією мовою, якою її слухають. Якщо оперу ставлять у Берліні, то потрібно співати її німецькою, якщо опера ставиться в Лондоні, то треба її співати англійською, а в Парижі треба співати французькою”.
“В Україні українську мову впродовж минулих 25 років вигнано не лише з усіх оперних театрів, але і з навчальних класів консерваторій: новий ректор НМАУ ім.П.Чайковського Тимошенко заборонив нещодавно використовувати в навчальному процесі українські переклади світової оперної класики“, – наголошують науковці.
Відтак, у Бродянського просять:
1. Забезпечити функціонування в столиці України Києві принаймні одного повністю українськомовного оперного театру. Сьогодні з 4-х державних театрів, які ставлять у Києві опери, повністю українськомовним не є жоден, а на сцені Національної опери України в творах світової класики українська мова віднедавна відсутня взагалі. Це виглядає принаймні нелогічно в порівнянні з Лондоном, де поруч із «Ковент-Гарденом», де опери ставлять мовами оригіналів, діє Англійська національна опера, де всі вистави звучать винятково англійською!
2. Забезпечити постановку не менше половини творів світової оперної класики в усіх державних оперних театрах України (Київ, Львів, Одеса, Харків, Дніпро) в перекладі українською мовою. Адже ці театри існують на кошти українських платників податків, і нелогічно, що свою продукцію вони орієнтують переважно на іноземних туристів, а не на вітчизняну публіку.
3.Забезпечити обов’язкове вивчення українських перекладів творів світової вокальної класики в процесі підготовки вокалістів у всіх без винятку вітчизняних мистецьких вишах. Адже ці виші знов-таки готують коштом українських платників податків співаків, які працюватимуть в Україні. Було б завеликою розкішшю орієнтувати весь підтримуваний українськими бюджетними коштами навчальний процес виключно на тих, хто вже завтра емігрує за кордон і зробиться там частиною міжнародного оперного «фаст-фуду».
Звернення підписали:
Роман Кушнір, академік НАН України, професор, голова Наукового товариства імені Шевченка в Україні;
Олександр Наконечний, професор, доктор фізико-математичних наук, президент АН вищої школи України;
Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників України;
Павло Гриценко, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту української мови НАН України;
Богдан Ажнюк, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України;
Віктор Грінченко, академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, директор Інституту гідромеханіки НАН України;
Олександр Пономарів, доктор філологічних наук, заслужений професор КНУ ім. Тараса Шевченка, академік АН Вищої школи України;
Максим Стріха, професор, доктор фізико-математичних наук, президент Асоціації українських письменників;
Григорій Ганзбург, кандидат мистецтвознавства, президент Шубертівського товариства;
Максим Рильський (онук), директор Благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди і виноград»»;
Ольга Воробйова, професор, доктор філологічних наук, член Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій;
Наталія Старченко, доктор історичних наук;
Тарас Марусик, заступник голови Коордради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України (з 2016 р.), заступник голови творчого об’єднання перекладачів НСПУ, громадський діяч, перекладач з французької;
Володимир Василенко, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний посол України, голова робочої групи з написання нового мовного закону;
Лариса Масенко, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук;
Сергій Оснач, громадський діяч, експерт з питань мовної політики, співавтор нового мовного закону;
Іван Ющук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету;
Максим Кобєлєв, редактор Порталу мовної політики, співавтор нового мовного закону;
Ярослав Гарасим, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук, Перший заступник Голови всеукраїнської асоціації викладачів української мови і літератури;
Сергій Борщевський, член Правління Національної спілки письменників України, голова творчого об’єднання перекладачів НСПУ, перекладач з іспанської;
Галина Мацюк, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор філологічних наук;
Олександр Іванов, засновник ініціативи «Переходь на українську» , співавтор нового мовного закону;
Юрій Гнаткевич, народний депутат України трьох скликань, доцент, кандидат педагогічних наук, голова Просвітницького Центру національного відродження ім. Євгена Чикаленка;
Роман Головенко, медіа-юрист, співавтор нового мовного закону;
Тетяна Некрач, професор Національного лінгвістичного університету, перекладачка;
Ольга Різниченко, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Харківського літературного музею;
Надія Гула, член-кореспондент НАН України і НАМН України, доктор біологічних наук, професор;
Леонід Гальчинський, кандидат технічних наук, доцент НТУУ «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського»;
Анна Хом’як, кандидат технічних наук, доцент Національного транспортного університету.